Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 30 листопада — 4 грудня 2020 р.)

Праця і заробітна плата

У Держпраці роз’яснили, як діяти у випадку, коли працівник повідомив адміністрацію телефоном, що пішов на самоізоляцію, оскільки перебував у контакті з родичем, який захворів на COVID-19.

Так, варіантів може бути кілька: дистанційна робота, відпустка за власний рахунок, щорічна відпустка, лікарняний. Залежно від обраного варіанта слід заповнити табель та визначитися з оплатою.

Листок непрацездатності.

На сьогодні існує можливість оформити листок непрацездатності на час самоізоляції особи, яка контактувала з хворим на COVID-19, навіть якщо контактна людина не захворіла (п. 51 ч. 1 ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Такий листок непрацездатності всім, окрім медиків, оплачують у розмірі 50% від середнього заробітку, незалежно від стажу (ч. 2 ст. 24 Закону). Тривалість самоізоляції під меднаглядом – 14 днів. Перші 5 днів оплачує працедавець, а з 6-го – витрати лягають на Фонд соцстрахування. Якщо працівник не захворіє, за два тижні він має надати листок непрацездатності і приступити до роботи. Табелювати працівника на самоізоляції слід як відсутнього з нез’ясованих причин («НЗ» або «28»). Після надання листка непрацездатності табель потрібно відкоригувати.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України листом від 21 травня 2020 року № 316-03-1 повідомляв про необхідність формування окремих заяв-розрахунків для отримання фінансування за лікарняними з причиною непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11».

Дистанційна робота

Якщо працівник не бажає звертатися до лікаря і добре почувається, тоді лікарняний не оформлюють. У такому разі, якщо умови дозволяють, він може перейти на дистанційну роботу, тобто продовжувати працювати, залишаючись вдома. Перевести працівника на дистанційну роботу можна на підставі його заяви або, якщо немає змоги передати заяву, – без неї. Рішення керівника цілком може бути обґрунтовано поточною ситуацією з пандемією коронавірусу. Тимчасовий перехід на віддалену роботу у зв’язку з пандемією не є зміною режиму праці, тож не потребує попередження працівника за 2 місяці.

Частина 2 ст. 60 КЗпП надає можливість переходити на дистанційну роботу на час загрози поширення епідемії або пандемії за рішенням керівника без укладання письмового трудового договору. У наказі можна встановити період, протягом якого працівник працюватиме вдома. Зміст такого наказу слід терміново довести до відома працівника – засобами телефонного зв’язку, за допомогою Skype тощо. Оригінал наказу можна надіслати працівнику поштою з адресною доставкою або почекати його повернення та вже тоді отримати «живий» підпис про ознайомлення.

Відпустка

На бажання працівника і за згоди роботодавця працівнику можна надати відпустку на час, який потрібно провести вдома. Але, якщо щорічна відпустка надається поза графіком, тоді для її оформлення потрібний оригінал заяви від працівника. За умови, що він перебуває на самоізоляції, він може передати заяву кур’єром або кимось із родичів. Але якщо такої можливості немає, надавати відпустку на підставі копії заяви не можна. Так само оригінал заяви потрібний для надання відпустки без збереження зарплати.

Відсутність не оформлена

Так, таке теж може бути. Працівник може повідомити телефоном про необхідність самоізоляції та більш не виходити на зв’язок. Проте таку відсутність не можна розцінювати як прогул. У табелі час відсутності слід відмітити як неявки з нез’ясованих причин («НЗ» або «28»). Коли працівник повернеться, слід отримати від нього пояснення про причини відсутності. Якщо керівник причини відсутності визнав поважними, підстав для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності немає. Час такої відсутності працівника на роботі не оплачують (за аналогією з прогулом).

Навколо стажування часто виникає ряд питань, пов’язаних із необхідністю заключати трудовий договір або оплачувати роботу стажиста. Держслужба зайнятості відмітила 5 особливостей проходження стажування.

  1. Стажування без трудового договору можливе у визначених законом випадках.

Вкотре наголошують на роз’ясненнях Держпраці, що існує тільки два види стажування – стажування студентів/учнів і стажування зареєстрованих безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості. Тому укладення договору про стажування у випадках, не передбачених законодавством, може трактуватись як неоформлення трудових відносин.

  1. Стажування проходить за встановленою процедурою.

Договір про стажування студентів/учнів укладають у двох примірниках, один з яких зберігають на підприємстві, другий – у стажиста. Одночасно з укладенням договору про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування. У ньому зазначають строки і місце його проходження (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також його керівник.

Стажування безробітних проводять за індивідуальною програмою, яку затверджує роботодавець і погоджує з центром зайнятості. Для організації професійного навчання безробітних центри зайнятості укладають договори з безробітним і роботодавцем (договір про професійне навчання безробітного у роботодавця).

  1. Про проходженні стажування студентами й учнями до трудової книжки вносять записи.

Після завершення стажування до трудової книжки студента/учня вносять запис із зазначенням посади, періоду та місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підстава для таких записів – наказ про проходження стажування.

  1. За певних умов виконання робіт у період стажування може оплачуватись.

Безоплатного стажування в трудовому законодавстві не існує. Роботодавець повинен виплачувати кошти, якщо в період набуття нових навичок особа виконує роботу. Типова форма договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти прямо передбачає, що оплату проводять на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт.

Якщо ж особа лише здобувала навички і знання, то оплата не обов’язкова.

Коли стажування проходить безробітний, то за час проходження професійного навчання та стажування на робочому місці за безробітним зберігають допомогу по безробіттю.

________________________________________

Податок на додану вартість

В ГУ ДПС у м. Києві нагадують, що продаж виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, які закуповують за рахунок коштів Фонду соцстраху, профспілок підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, звільняють від ПДВ. Діє ця пільга щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Такий порядок оподаткування передбачений Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 р. № 2117-III.

Під дитячими святковими подарунками розуміють набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня звітного податкового року. У період із 15 листопада до 31 грудня 2020 році – 168,08 грн; із 1 до 15 січня 2021 року – 181,60 грн.

________________________________________

Податок на прибуток

Як бути, коли зайво нараховано прибуток у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації? Відповідь дали податківці.

При самостійному виправленні помилок, допущених у частині І Звіту, в уточнюючому Звіті та у додатку ВП до Звіту зазначають правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту та таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП, оскільки у частині І Звіту відображаються доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації, які не призводять до визначення податкового зобов’язання.

Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, то у частині ІІ уточнюючого Звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 07-10 частини «Виправлення помилок» Звіту – суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється. Зокрема, у рядку 07 зазначається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду.

При виправленні помилок шляхом подання уточнюючого Звіту додаток ВП не заповнюється.

Якщо виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, здійснюється у звітному (звітному новому) Звіті за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП відображаються правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Звіту, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, сума пені та штрафу (рядки 07-09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 07-09) Звіту.

Якщо неприбутковою організацією помилково було нараховано та сплачено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, то у рядку 06 Звіту проставляється «нуль». Порівнюючи рядок 06 з відповідним рядком Звіту, який уточнюється, у рядку 07 Звіту визначається сума зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Також неприбуткова організація може подати доповнення до Звіту з поясненням заповнення показників частини ІІ Звіту, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такого Звіту.

Джерело: роз’яснення ДПС у Тернопільській області

Мінфін наказом від 29.10.2020 р. № 649 затвердив зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація).

У формі декларації з’явилися позиції, які дозволяють подання декларації:

– юридичними та фізособами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, фізособами, які провадять незалежну профдіяльність, які є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

– іноземними компаніями;

– юрособами, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юрособи, активами яких управляють такі особи.

Також викладено у новій редакції такі додатки декларації:

– додаток ПН до рядка 23 ПН декларації;

– додаток РІ до рядка 03 РІ декларації;

– додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації.

Форму декларації доповнюють додатками, в яких відображатимуть інформація про контрольовані іноземні компанії та розрахунком податку на прибуток контрольованої іноземної компанії:

– додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

– додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

– додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

– додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації.

Точкові зміни відбулися і в додатку ЗП до рядка 16 ЗП; додатку ВП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35; додатку ПП декларації.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Податківці нагадують платникам податків про наближення граничної дати, до якої можна реалізувати право на податкову знижку за результатами 2019 року.

Для цього треба встигнути подати податкову декларацію до 31 грудня 2020 року включно.

Зважайте, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на податкову знижку, то на наступний податковий рік вона не переноситься.

Перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки, визначений п. 166.3 ПКУ.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати за місцем своєї податкової адреси в один з таких способів:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк).

Податківці наголошують на необхідності відрядженим працівникам пред’являти підтвердний документ, який засвідчить вартість витрат на придбання авіаквитків.

Адже попри наявність посадкового талона у відрядженої особи, але відсутності підтвердного документа, який засвідчує вартість витрат на авіаквиток, суму відшкодування роботодавцем витрат включають до оподатковуваного доходу такої особи як додаткове благо та оподатковують ПДФО.

Пояснюється це вимогою пп. 170.9.1 ПКУ, за яким транспортні витрати не становлять об’єкт оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

Згідно із п. 12 розділу ІІ Інструкції № 59 при використанні електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів:

– оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера);

– роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція);

– оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.

Проте госпрозрахункові підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

До оподаткованих належать доходи, отримані платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, які обов’язково відшкодовують згідно із законом за рахунок бюджету або звільняють від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага, відображає податковий агент у ф. 1ДФ під ознакою «126».

Тому податковий агент – орендар у ф. 1ДФ суму сплачених комунальних платежів за спожиті ним комунальні послуги, яка згідно договору оренди не включають до орендної плати, та відшкодовують фізособі – орендодавцю, відображає як дохід отриманий у вигляді додаткового блага під ознакою «126».

Джерело: роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській області.

________________________________________

Єдиний податок

Чи збережеться для підприємця-спрощенця пільга зі сплати земельного податку при передачі ділянки чи її частини в оренду? Відповідь податківців однозначна – карантинне звільнення стосується саме ділянок, що безпосередньо використовуються підприємцями у їх діяльності. Законодавчий припис пп. 284.3 ПКУ невблаганно вимагає сплати земельного податку за передані в оренду площі на загальних підставах.

Даний постулат рівною мірою діє і в тому разі, якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.

При цьому, якщо у договорі оренди визначений розмір земельної ділянки, право користування якою передається -сплата земельного податку здійснюється пропорційно, лише за надану в оренду частину земельної ділянки.

Джерело: лист ДПСУ від 06.08.2020 р. № 24881/6/99-00-04-05-03-06

У ГУ ДПС Дніпропетровської області нагадує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заяву можна подати особисто, надіслати поштою з повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку в електронній формі. Також заява подається державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

Зареєстровані ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для I або II групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для III групи без ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Підприємці, які є платниками інших податків і зборів можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу ним дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ (ліміти для ФОП).

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2020 року.

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що до вимог, яким повинен відповідати платник єдиного податку, належать: розмір доходу, кількість найманих працівників і види діяльності. При цьому у ПКУ встановлено вимоги, за порушення яких платник єдиного податку змушений перейти на загальну систему оподаткування. Серед них, зокрема, здійснення діяльності, яка не дає права перебувати на спрощеній системі або яка не зазначена у реєстрі платників єдиного податку.

Пунктом 298.2.5 ПКУ передбачено, що у разі здійснення підприємцем видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. Для цього платнику необхідно не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу подати до контролюючого органу заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Крім цього, відповідно до п. 293.4 ПКУ, підприємцю необхідно сплатити єдиний податок за ставкою у розмірі 15% від доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку.

Якщо платник добровільно не перейде зі спрощеної системи на загальну, то відповідно до п.п. 299.10 та 299.11 ПКУ його реєстрація платником єдиного податку буде анульована.

Слід зазначити, наголошують податківці, що для того, щоб уникнути переходу на загальну систему оподаткування, спрощенцям, які планують здійснювати види діяльності, не зазначені у реєстрі платників єдиного податку, необхідно попередньо внести новий вид діяльності до Єдиного державного реєстру.

Крім цього, необхідно звернутись до ДПІ за місцем реєстрації із заявою для внесення змін щодо видів діяльності до Реєстру платників єдиного податку. Спрощенці І та ІІ груп таку заяву повинні подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулись зміни (п.298.5 ПКУ), платники єдиного податку ІІІ групи подають таку заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний період), у якому відбулись такі зміни (п.298.6 ПКУ).

Народні депутати прийняли Закон щодо лібералізації застосування РРО платниками єдиного податку та скасування механізму кешбеку. Підтримано законопроект № 4439-д (доопрацьований).

Ухваленим законом визначено наступне:

  1. Визначати ліміти для ФОП-єдинників виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року:

I група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 1 млн грн.

II група – 834 розміри мінімальної заробітної плати замість 5 млн. грн.

III група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 7 млн грн.;

  1. Виключити норми щодо застосування механізму кешбеку;
  2. Відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. З цього переліку виключили інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), продаж автозапчастин.
  3. Скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);
  4. Подовжити до 1 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій;
  5. Передбачили незастосування РРО (ПРРО) під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

________________________________________

Звітність

Мінцифри розробило зміни до постанови КМУ від 30.11.2016 р. № 867.

Зокрема, оновлять перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

ДПС буде оприлюднювати також:

– фінзвітність підприємств незалежно від форм власності;

– консолідовану фінзвітність підприємств;

– фінзвітність неприбуткових організацій.

У свою чергу Держстат розміщуватиме фінзвітність компаній, яку складають та подають відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ДПС звертає увагу на актуальність для користувачів придбавати захищені носії ключової інформації або переходити на них з незахищених. Такі дії дозволяють захистити записані дані щодо КЕП від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Аби забезпечити використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів постановою КМУ від 03.03.2020 р. № 193 впровадили експериментальний проект. Він реалізується до дня набрання чинності змін до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Для зручності користувачів КНЕДП ІДД ДПС доповнили «Настанову користувача» програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» пунктом 7 «Перехід на ЗНКІ за електронним запитом». Там покроково описано механізм самостійного переходу з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій. З його допомогою користувачі можуть швидко та зручно перейти на захищений носій та сформувати нові сертифікати за допомогою електронного запиту.

Мінфін напрацював зміни до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44. Відповідний проект наказу з’явився на сайті міністерства.

Запропоновані зміни мають торкнутися, зокрема, бюджетних установ, підпорядкованість яких була змінена у зв’язку із зміною бюджету, з якого здійснювались видатки на їх утримання. Їм пропонують бюджетну звітність подавать за попередньою підпорядкованістю як таким, що припинили діяльність, в обсязі річної звітності.

При неможливості подання звітності до АС «Є-Звітність» через мережу Інтернет з технічних причин або в інших випадках, визначених законодавством, звітність може подаватися на паперових носіях. Але в подальшому її пропонують подавати до АС «Є-Звітність» після усунення обставин, які стали причиною подання звітності на паперових носіях.

Також в новій редакції викладено такі форми:

– Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м);

– Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1д, № 4-1м);

– Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м);

– Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма № 4-3д, № 4-3м);

– Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м).

Маємо і багато точкових змін у заповненні окремих рядків бюджетної звітності.

Очікувані зміни запрацюють із 01.01.2021 р. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів складатимуть звітність з урахуванням змін, затверджених цим наказом, починаючи зі звітності за січень 2021 року.

________________________________________

Приватні підприємці

Мінфін оприлюднив проект наказу, яким пропонують нову редакцію Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

Його розробили з метою втілення в підзаконних нормативних актах норм Законів України від 19.09.2019 р. № 115-IX , від 16.01.2020 р. № 465-IX, від 13.05. 2020 р. № 592-IX.

Ці зміни дозволять реалізувати норми, які передбачають звільнення від сплати за себе ЄСВ для ФОП, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств. Також врегулюють питання сплати ЄСВ на єдиний рахунок при бажання платника використовувати такий рахунок.

________________________________________

Контроль і відповідальність

ПФУ змінив деякі норми в Порядку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю. Йдеться про постанову правління ПФУ від 19.08.2020 р. № 15-1.

Мова йде передусім про інформацію, яку передає ПФУ до Держпраці. Вона включатиме дані про страхувальників та П.І.Б. (за наявності) застрахованих осіб, а саме:

– застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД у одного страхувальника більше року;

– страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, більше 30% кількості застрахованих осіб у звітному місяці та/або їх кількість збільшено на 20 і більше відсотків у порівнянні з попереднім звітним місяцем;

– страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 та більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час»;

– страхувальників, які нараховують зарплату 30 і більше відсоткам працівників нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати за основним місцем роботи (крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці);

– страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;

– страхувальників, які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без збереження зарплати більше 15 календарних днів та яким нарахування зарплати не здійснювалось;

– страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої зарплати не змінювались;

– страхувальників із чисельністю 20 і більше застрахованих осіб, у яких у звітному місяці відбулось зменшення штатної чисельності працівників на 10 і більше відсотків у порівнянні з попереднім звітним місяцем;

– відомості про наявність в реєстрі застрахованих осіб даних про відносини застрахованої особи із страхувальником.

ГУ Держпраці в Одеській області застерігає роботодавців від недопуску інспекторів праці до перевірки та наводить обставини однієї судової справи, де підприємець отримав штраф. Йдеться про постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 р. у справі № 420/3238/19.

ФОП прагнув у судовому порядку визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 417300 грн за порушення, передбачене абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Воно полягало у створенні перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

Як з’ясувалося в суді, на підставі наказу та направлення від ГУ Держпраці в області посадові особи прийшли на перевірку за адресою ФОП.

Надалі за допомогою відео фіксували спроби поспілкуватися із працівницею ФОП. Проте вона зв’язалася за власним телефоном з ФОП, яка у телефонній розмові повідомила, що не надає згоду на відібрання у її працівників усних та письмових пояснень.

Тобто ФОП свідомо відмовила інспектору у праві на відібрання пояснень у працівників, що чітко зафіксовано на відео. Зазначені обставини і стали підтвердженням того, що ФОП створила перешкоди для інспекційного відвідування, які унеможливили подальше його проведення.

________________________________________

До відома

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (№ 4430 від 26.11.2020 р.).

Отже, з метою підтримки платників податків на період карантину, стимулювання платників податків до добровільної сплати грошових (податкових) зобов’язань, недопущення виникнення (зростання) податкового боргу Законопроектом № 4430 передбачається:

– списати податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн та його не погашено станом на 01.11.2020 р.;

– відстрочити до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізосіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 грн;

– списати пені та штрафні санкції у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом (крім визначених Законом випадків);

– збільшити поріг обсягу податкового боргу для застосування заходів щодо його стягнення до 3060 грн;

– віднести до функцій контролюючих органів формування Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату ЄСВ за найманих осіб, та здійснення розрахунку розмірів сум таких компенсацій для їх виплати суб’єктам господарювання – юрособам;

– не оподатковувати ПДФО та податком на прибуток підприємств доходи (матеріальну допомогу, компенсації), отримані відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (наразі цей закон існує у вигляді президентського законопроєкту № 4429 – Ред.);

– звільнити платників єдиного податку І групи від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року;

– звільнити від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ ФОП-єдинників І групи в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе, та визначити, що такі періоди включаються до страхового стажу.

Середня номінальна зарплата штатного працівника у жовтні 2020 року становила 12174 грн. Це у 2,4 раза вище рівня мінімальної зарплати (5000 грн). Порівняно із вереснем розмір середньої номінальної зарплати збільшився на 1,5%, а за останні 12 місяців (відносно жовтня 2019р.) – на 13,5%. Такими є дані Дерстату.

Найвищі зарплати фіксують у сфері фінансової та страхової діяльність – 20511 грн, а найнижчі – й сфері тимчасового розміщування й організації харчування (6960 грн).

Якщо розглядати розміри зарплат по регіонам, то найвищі зарплати у м. Києві (17494 грн), а найнижчі – у Волинській області (9861 грн).

 

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 11 — 16 січня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Державний центр зайнятості нагадує про ключові особливості роботи поза межами приміщення роботодавця. Обов’язковість укладення трудового договору про надомну (дистанційну) роботу в

Підсумки тижня (огляд за 21 — 24 грудня 2020 р.)

Праця і заробітна плата За загальним правилом будь-яка робота за трудовим договором має оплачуватися з відповідним оподаткуванням. Втім, на практиці, можливі ситуації, коли функції директора

Підсумки тижня (огляд за 14 — 18 грудня 2020 р.)

аутсорсинг, податковы Праця і заробітна плата Керуючись розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2021 році» від 30.09.2020 р. № 1191-р керівники підприємств, установ та