Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 4 — 8 жовтня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

Головне управління Держпраці у Львівській області роз’яснило, чим відрізняється дистанційна або надомна робота і як правильно оформити дистанційного працівника.

З 27 лютого 2021 року в Україні запроваджено дві самостійні форми організації праці: дистанційну й надомну.

Дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Водночас мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Надомний працівник працює за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця. Для такої роботи характерна закріплена робоча зона або технічні засоби, наприклад інструменти, приладдя для виробництва продукції, надання послуг або іншої роботи. Надомний працівник «прив’язаний» до вказаної в трудовому договорі адреси й може змінити її лише з дозволу роботодавця.

Режим роботи – ще одна відмінність. Надомний працівник зазвичай додержується загального режиму роботи підприємства. Тоді як на дистанційного правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Він/вона розподіляє робочий час на власний розсуд – може працювати хоч рано вранці, хоч пізно ввечері.

За обох форм віддаленої праці діють норми тривалості робочого часу:

  • нормальна тривалість – до 40 годин на тиждень;
  • скорочена (для певних категорій працівників) – до 24 або 36 годин на тиждень.

Дистанційному працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку й харчування -період відключення. У цей час працівник може не відповідати на повідомлення чи телефонні дзвінки роботодавця.

Дистанційник самостійно відповідає за додержання безпечних і нешкідливих умов праці на робочому місці. Проте ви маєте проводити інструктаж (дистанційно або очно) щодо безпечного використання обладнання та засобів, рекомендованих або наданих вами.

Яка робота може виконуватися дистанційно?

Законодавство не визначає переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує, чи може робота виконуватися поза межами підприємства.

Наприклад, якщо це продаж товарів у магазині або виробництво на заводі – працівники можуть працювати виключно на території підприємства.

Однак якщо це адміністративна робота, яку цілком припустимо виконати поза приміщень роботодавця, ви можете перевести працівника на дистанційку.

Окрім цього, за можливості й наявності ресурсів закон дозволяє переводити на дистанційну роботу:

  • вагітних жінок;
  • працівників, які мають дитину віком до трьох років або доглядають за дитиною до шести років (за медичними показаннями);
  • працівників, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • батьків або опікунів дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
  • працівників, щодо яких на робочому місці були вчинені дії з ознаками дискримінації – тимчасово на два місяці.

Як оформити дистанційного працівника?

Новоприйняті працівники можуть працювати дистанційно після укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.

Якщо ви запроваджуєте тимчасовий дистанційний режим роботи для працівників, що вже працюють, наприклад на час епідемії/пандемії, закон дозволяє зробити це за допомогою наказу (розпорядження).

Також цей виняток поширюється на час:

  • самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством;
  • загрози збройної агресії;
  • надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.

Ви маєте ознайомити працівника з наказом упродовж двох днів із дня ухвалення, але до запровадження дистанційної роботи.

Пам’ятайте! Перевести працівника на дистанційну роботу можна лише за його згодою. Переведення з вашо ініціативи вважатиметься зміною істотних умов роботи, про що працівників необхідно попереджати за два місяці.

Що треба вказувати в договорі про дистанційну роботу?

З 16 липня 2021 року діє типова форма трудового договору для дистанційної роботи. Зокрема слід визначити в договорі:

  • найменування роботи, професії або посади працівника;
  • трудові функції;
  • терміни дії договору;
  • умови оплати праці;
  • тривалість робочого часу й відпочинку;
  • порядок і терміни забезпечення обладнанням, програмно-технічними та іншими засобами та/або розмір, порядок і терміни виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними засобів та інших відшкодувань витрат;
  • порядок і терміни подання звітів про виконану роботу;
  • способи комунікації між працівником і роботодавцем тощо.

Як оплачувати дистанційну роботу?

Якщо ви не домовилися з працівником про інше, дистанційна робота передбачає оплату праці в повному обсязі не рідше двох разів на місяць.

Хто облаштовує «домашній офіс» для дистанційної роботи?

Роботодавець має забезпечити дистанційного працівника обладнанням та засобами для виконання професійних обов’язків. Неодмінно безпечними й у належному стані. Також ви організовуєте встановлення й обслуговування засобів та оплачуєте витрати. Працівник матеріально відповідає за їхню нестачу або пошкодження.

Якщо підлеглий використовує власні засоби для потреб підприємства, варто домовитися з ним про розмір і порядок відшкодування їхнього зношування (амортизацію), витрат на використання (електроенергія, інтернет, заміна витратних матеріалів).

Чи відрізняються права дистанційного працівника від тих, хто працює у приміщеннях роботодавця?

Ні, працівники на дистанційній роботі мають ті самі трудові права – з урахуванням специфіки дистанційної роботи, зазначеної в трудовому договорі. Як і решта найманих працівників, вони можуть іти в щорічну відпустку, відкривати лікарняний тощо.

Як оформити повернення дистанційних працівників до приміщень роботодавця?

Якщо ви запровадили дистанційну роботу наказом на час карантину, після його завершення (або за потреби раніше) працівники можуть відновити звичайний режим роботи.

Для цього працівники мають написати заяву, а ви – видати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи та відновлення звичайного режиму роботи, зазначивши:

  • причину зміни режиму роботи: закінчення карантину, скасування обмежувальних заходів, відновлення роботи транспорту тощо;
  • дату припинення дистанційної роботи;
  • дату виходу працівників на роботу;
  • перелік працівників із зазначенням їхніх посад;
  • порядок ознайомлення працівників із наказом та зміною режиму роботи.

Працівники, які вирішили й надалі працювати віддалено, мають написати про це заяву. На її підставі ви видаєте наказ (розпорядження) й ознайомлюєте з ним працівників.

Мінекономіки листом від 31.08.2021 р. № 4711-06/43398-07 розглянуло питання щодо обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку. Нарахування компенсації за невикористану відпустку проводиться згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, виходячи з виплат за дванадцять календарних місяців, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки (пункт 2 Порядку).

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізособи – підприємця або фізичної особи, які у межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку. Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу, то обчислення середньої заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу проводиться з урахуванням умов укладеного трудового договору.

Управління Держпраці у Сумській області розповіло, що починаючи з 10 червня 2021 року в Україні офіційно діють електронні трудові книжки. Це цифровий аналог паперової трудової книжки. Тепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.

У працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних із боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.

Де знайти електронну трудову книжку?

Увійдіть до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ), авторизуйтеся зручним для вас способом:

– за кваліфікованим електронним підписом (КЕП);

– за логіном і паролем – для цього необхідно зареєструватися на порталі за допомогою коду, отриманого в територіальних органах ПФУ за наявності паспорта, ідентифікаційного коду та відповідної заяви;

– через сервіс ID.GOV.UA, який передбачає ідентифікацію за ЕЦП, за мобільним телефоном (Mobile ID) або наявності рахунку в одному з 27 банків України (Bank ID).

Хто може вносити інформацію?

Відомості про трудову діяльність можуть вносити самі працівники та/або їхні роботодавці. Для цього необхідно мати скановані кольорові копії усіх сторінок трудової книжки у хронологічному порядку та відповідних документів, до яких внесено записи з оригіналів трудової або інших документів, що підтверджують стаж.

Якщо ви найманий працівник

Щоби перевірити записи про ваші трудові відносини, оберіть у меню зліва розділ «Електронна трудова книжка». Якщо ви його не бачите, натисніть на власні ПІБ у меню вгорі.

В електронній трудовій книжці наразі є дані за основним місцем роботи, починаючи з 2004 року. Якщо ваша трудова діяльність почалася раніше, ви можете додати інформацію про це особисто, надіславши скановані копії документів. Для цього перейдіть у розділ «Комунікації з ПФУ» і оберіть пункт «Відомості про трудові відносини». Тут можна додати скан-копії документів або створити електронний запис, до якого додаються скановані копії документів, на підставі яких створюється запис.

Якщо ви роботодавець

Щоби внести дані про найманого працівника, прогорніть сторінку нижче й оберіть розділ «Відомості про трудові відносини робітника». Тут ви можете завантажити скан-копії паперових документів.

Скан-копії яких документів потрібно надавати?

До електронної трудової книжки треба завантажити всі документи, що впливають на розрахунок стажу. Окрім трудової книжки, це можуть бути документи про набуття освіти, свідоцтво про народження дитини (для жінок), військовий квиток та інші документи.

Після відправлення кольорових скан-копій фахівці територіальних органів Пенсійного фонду звірять їх із даними в Реєстрі застрахованих осіб, і оцифрують те, чого бракуватиме.

Чи потрібно ФОП робити запис в електронній трудовій книжці?

Так, якщо ви маєте найманих працівників і вносите дані про них.

Щодо власної підприємницької діяльності жодних записів в електронній трудовій книжці робити не потрібно. Водночас ПФУ рекомендує ФОП подати через персональний кабінет скан-копію одного з таких документів:

– витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію ФОП;

– довідки з Державної податкової служби про облік як суб’єкта підприємницької діяльності.

Мінекономіки листом № 4712-06/40372-09 від 06.08.2021 р. дало роз’яснення щодо надання щорічної додаткової відпустки за роботу з ненормованим робочим днем.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки передбачено, що працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

Визначення терміну «ненормований робочий день» міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (далі – Рекомендації). Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Відповідно до пункту 6 Рекомендацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.

Отже, підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день (з урахуванням орієнтовного переліку, якщо такий є), та відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконаних робіт. Водночас пунктом 2 Рекомендацій не рекомендується застосовувати ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Але в Мінекономіки зауважили, що Рекомендації не реєструються в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативно-правовим актом. Тож чинне законодавство на сьогодні не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці повідомило, що право вибору у якому банку, на який рахунок ( банківську картку) слід перераховувати заробітну плату належить працівнику. Роботодавець повинен отримати особисту письмову згоду працівника для здійснення розрахунків з оплати праці через установи банків, поштовими переказами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 24 Закону № 108 виплата заробітної плати працівникам здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця, як передбачено ч. 5 ст. 24 вищезазначеного Закону.

Статтею 25 Закону № 108 встановлено заборону будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

У разі порушення законодавства про працю громадяни мають право звернутися зі скаргою до профспілки, Державної служби України з питань праці, із позовом до суду.

________________________________________

Податок на додану вартість

Фахівці ДПС розмістили роз’яснення, в якому вказали на те, що виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку з ПДВ, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до декларації (з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку).

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого п. 50.1 ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку ( п. 7 розд. VI Порядку № 21).

Але, ПКУ не передбачено можливості скасування чи виправлення нарахованої штрафної санкції з ПДВ, що відображена у рядку 18.1 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, оскільки:

сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки, не є показником декларації;

платник самостійно обчислив та нарахував таку суму відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, а тому сума штрафної санкції вважається узгодженою платником.?

Джерело: роз’яснення ДПС із категорії 101.25 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Консультанти податкового відомства розглянули питання щодо оподаткування ПДВ операцій з ліквідації основних засобів на прикладі знесення “неактивних” будівель, придбання та спорудження яких було без ПДВ.

Оскільки такі нежитлові споруди, ліквідація яких здійснюватиметься, були побудовані або отримані у власність без нарахування (сплати) ПДВ та, відповідно, без формування податкового кредиту, то підстави для застосування п.198.5 ПКУ в даній ситуації відсутні.

В іншому на цей випадок контролери радять користуватися УПК № 673.

Зокрема, у разі ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ПКУ) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за призначенням.

При цьому ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП).

Джерело: ІПК ДПСУ від 05.08.2021 р. № 2953/ІПК/99-00-21-03-02-06

________________________________________

Бухгалтерський облік

На сайті Мінфіну розміщений для громадського обговорення проект наказу «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі».

Документ передбачає привести НП(С)БОДС 123 «Запаси», 135 «Витрати» у відповідність до МСБОДС 12 «Запаси», 5 «Витрати на позики», НП(С)БОДС 136 «Біологічні активи» – МСБОДС 27 «Сільське господарство».

Також додатковими новація стануть норми, за якими:

  1. НП(С)БОДС 123 «Запаси» не будуть застосовувати до оцінки запасів, утримуваних після збирання врожаю, до корисних копалин та мінеральної сировини за умови, що їх оцінюють за чистою вартістю реалізації відповідно до інших НП(С)БОДС.
  2. У примітках до фінзвітності вказуватимуть інформацію про вартість запасів, визнану витратами протягом періоду.
  3. З’явиться визначення поняттю «кваліфікаційний актив» – актив, підготовка якого для використання за призначенням або для продажу обов’язково потребує суттєвого періоду часу.
  4. Передбачать, що сума постійних загальновиробничих витрат, розподілених на кожну одиницю продукції (робіт, послуг), не зростає внаслідок низького рівня виробництва або простоїв. У періоди надзвичайно високого рівня виробництва сума постійних загальновиробничих витрат, розподілених на кожну одиницю продукції (робіт, послуг), зменшується.
  5. Встановлять, що біологічні активи при їх первісному визнанні будуть оцінюватись за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж, крім випадків, коли справедливу вартість достовірно визначити неможливо.

________________________________________

Звітність

Якщо податковий агент не подавав податковий розрахунок за попередні звітні (податкові) періоди, в тому числі до 01.01.2021 року, то він повинен подати його у поточному звітному (податковому) періоді за формою, яка діє на день подання такого розрахунку.

Форма та порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку затверджені наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Треба враховувати, що згідно із пп. 9 п. 9 розд. V Порядку № 4, якщо податковий розрахунок не подавався за попередній звітний (податковий) період, платник податків зобов’язаний подати його у поточному звітному (податковому) періоді за діючою формою.

На це звернули увагу в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Починаючи із 13.07.2021 року діє наказ Мінфіну від 19.05.2021 р. № 278, яким викладено в новій редакції Додаток 4ДФ до податкового розрахунку.

Однак за новою формою таку звітність подають, починаючи з III кварталу 2021 року.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Податківці радять скасовувати електронні ключі касира, який працює із ПРОО, або їх сертифікатів, вже після закриття зміни таким касиром.

В ситуації, коли суб’єкт господарювання (користувач) не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з ПРРО за новим ідентифікатором ключа треба подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису.

Водночас в графі «Тип підпису» Повідомлення необхідно вказати «Старший касир».

Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміна на ПРРО була закрита, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир».

З 1 жовтня 2021 року підстав для застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у податкових органів не виникає. Про це заявили у Мінфіні.

Там нагадали, що Наказом № 329, який набув чинності 1 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів. Їх доповнено новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також Наказом № 329 передбачено, що:

– до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до 01.07.2021 р.;

– до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону про РРО з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 329.

Разом з тим наразі порядком проведення розрахунків, який визначений ст. 3 Закону про РРО, не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Звідси й висновок про відсутність штрафів за відсутність у чеку коду акцизної марки.

Аналогічну інформацію озвучили й у ДПС.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

МОЗ затвердив наказ від 28.09.2021 р. № 2086, яким доручає забезпечити до 1 лютого 2022 року функціональні можливості електронної системи охорони здоров’я щодо інструментів контролю та простежуваності при внесенні змін до медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Цей наказ діє із 1 жовтня 2021 року (з дня його офіційного опублікування).

Варто зважати на декілька важливих новацій Наказу № 2086, які діють із 1 жовтня 2021 року:

  1. При формуванні листка непрацездатності враховують інформацію про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Сформований листок непрацездатності надсилають страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ.

  1. Листок непрацездатності може мати такі статуси:

– закритий;

– готовий до сплати (виданий);

– помилково сформований;

– недійсний;

– оплачений.

  1. Листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати його закриття.
  2. На підставі даних медичних висновків, які складають один випадок тимчасової непрацездатності, формують листки непрацездатності в порядку черговості створення медичних висновків, кожен наступний із яких створюють як продовження першого та складають один страховий випадок.

Унікальний номер листка непрацездатності має таку структуру:

– номер випадку непрацездатності;

– порядковий номер листка непрацездатності;

– номер версії (позначається цифрою «1» при створенні нового листка та при створенні листка як продовження). Номер збільшується («2», «3» та далі за порядком) при внесенні кожної наступної зміни до листка непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

  1. Паперові листки непрацездатності можуть видавати до 1 лютого 2022 року, але для окремих випадків:

– продовження та закриття листків непрацездатності, які видавали до 1 жовтня 2021 року;

– спливу строку, уподовж якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку;

– виникнення технічних проблем (помилок) при передачі даних між Е-реєстром е-лікарняних та Реєстром е-медичних висновків.

У бланку листка непрацездатності, який видадуть у таких випадках, як продовження електронного листка непрацездатності, зазначать номер листка непрацездатності, який продовжують.

  1. При виявленні технічної неточності або недостовірної інформації у медичному висновку, зміни до такого медичного висновку вносять не пізніше сьомого дня з дати його формування.
  2. Період тимчасової непрацездатності у листку непрацездатності може бути скорочено на підставі надходження даних з електронної системи охорони здоров’я про:

1) медичний висновок в межах випадку тимчасової непрацездатності;

2) медичний висновок про початок нового випадку тимчасової непрацездатності в межах однієї категорії медичних висновків;

3) медичний висновок за іншою категорією, відповідно до Правил скорочення періодів тимчасової непрацездатності у листках непрацездатності.

________________________________________

Приватні підприємці

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Абзацом першим п. 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція № 492), встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю на підставі заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 2 до Інструкції № 492), що підписана фізичною особою – підприємцем або її представником (абзац другий п. 40 розд. ІІІ Інструкції № 492).

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абзац другий п. 14 розд. І Інструкції № 492).

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

За матеріалами Головного управління ДПС в Одеській області.

Бориспільська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що фізичні особи – підприємці зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, які використовуються для обчислення і сплати податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вимоги щодо зберігання первинних документів встановлені п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України і отже, такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

Якщо ж платник податків припиняє свою діяльність, первинні документи за період діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації (які зберігалися в органі ДПС), в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

Зазначені терміни зберігання первинних документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Варто звернути увагу на те, що при заповненні податкової декларації ФОП – платника єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, тому їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок.

Водночас, за незабезпечення зберігання первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ.

Так, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Податківці в ході моніторингу інформації зі свої баз даних виявляють розбіжності між задекларованими доходами певних підприємців та виплаченими ними доходів. Ці суми відображаються в додатку 4 ДФ до податкового розрахунку за ознакою «157».

Також в податковій службі відмічають про подання ФОПами звітності про відсутність прибутків. Таким «грішать» ФОПи, які перебувають на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування аби ухилитись від сплати податків.

Водночас ці ж підприємці постійно виплачують зарплату найманим працівникам, яка у рази перевищує суму загального обсягу доходу. Тоді у податкової служби виникають запитання до платника щодо джерел коштів на виплату зарплати.

Як результат контрольних дій податківців, 72 підприємцям довелося подати уточнені податкові декларації платників єдиного податку й додатково задекларувати 13 млн грн доходу, а також сплатити 647 тис. грн єдиного податку.

Аби уникнути подальших перевірок та донарахувань, в ГУ ДПС в Івано-Франківські області радять підприємцям самостійно сформувати запит про отриманий дохід від підприємницької діяльності за ознакою «157» в «Електронному кабінеті» і отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків та виключити помилки.

В ГУ Держпраці в Одеській області вказали, чи повинен ФОП формувати накази при прийом на роботу, вести облік кадрових документів.

Треба враховувати, що прийнявши працівників на роботу, ФОП стає роботодавцем, а тому має виконувати вимоги, визначені КЗпП.

З огляду на п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП підприємець укладає трудовий договір із фізособою обов’язково в письмовій формі.

Також підприємець повинен видати наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу, указавши дату початку роботи. Адже без видання такого наказу підприємець не зможе заповнити форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу, яку подають до ДПС.

Наказ (розпорядження) оформлюють за типовою формою № П-1, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489. Проте його можна оформлювати за довільною формою, розробленою самостійно підприємцем.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Головне управління ДПС у Тернопільській області роз’яснює, що контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку фізичної особи – платника податків (зокрема, у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності) на підставі:

  • відомостей, отриманих від органу державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності;
  • поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, заяви за формою № 8-ОПП;
  • поданої заяви платника податків про проведення перевірки.

При цьому термін, протягом якого керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем (фізичною особою, яка здійснювала незалежну професійну діяльність) або за заявою платника податків, ПКУ не визначено.

Підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки (абзац перший пп. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності (абзац перший пп. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (пп. 7 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

За наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, зокрема не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків (абзац перший п. 78.2 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

ДПС оприлюднила оновлений текст Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Первісно вони були затверджені Наказом № 470, але Наказ від 30.07.2021 р. № 729 виклав ці Методрекомендації в новій редакції. Зміни вступили в дію з 01.10.2021 року.

Методичні рекомендації рекомендовано для застосування посадовими особами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів:

– документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС;

– фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Ці Методичні рекомендації можуть бути рекомендовані для застосування при проведенні фактичних перевірок структурними підрозділами, до функцій яких входить здійснення контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, а також при проведенні документальних позапланових перевірок відповідно до підпункту 78.1.8 ПКУ – у частині, що не суперечить іншим нормативно-правовим актам.

При організації та проведенні перевірок з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки» (перевірок з питань повноти нарахування і сплати податків) під час здійснення контрольованих операцій Методичні рекомендації можуть бути рекомендовані для застосування з урахуванням положень ст. 39 ПКУ та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання організації та проведення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Методичні рекомендації мають рекомендаційний характер та не містять нових правових норм щодо організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Методичні рекомендації не є вичерпними і можуть змінюватись та/або доповнюватись у випадках, якщо такі зміни чи доповнення затверджуються відповідними наказами ДПС.

________________________________________

Інше

Нормами Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу не передбачено подання страхувальником (роботодавцем) повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.

Відповідно до абзаців першого – четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

За матеріалами ДПС.

На Держстат покладено обов’язок затверджувати звітно-статистичну документацію статистичних спостережень (за винятком державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації), а також типові форми первинної облікової документації, необхідної для їх проведення. Він прописаний в ст. 14 Закон України «Про державну статистику».

Типові форми покликані стандартизувати уніфікований перелік показників, необхідних аби скласти статистичні форми із праці, а також полегшити їх ведення, зокрема, в електронній формі підприємствами, установами, організаціями.

Проте Держстат у листі від 25.08.2021 р. № 19.1.2-26/О-117-21/122 доцільно зазначає, що вимоги типових форм передбачають обов’язковість ведення респондентами первинного обліку показників, зазначених у цих формах. Тобто, під «обов’язковістю» слід розуміти насамперед не питання обов’язковості використовувати типові форми, а необхідність вести первинний облік в цілому.

Усі шаблони та інструкції з кадрового обліку є у рішенні LIGA360:HR-менеджер. Замовте прямо зараз, щоб економити робочий час.

У свою чергу в Держпраці поцікавилися з приводу обов’язковості ведення типової форми первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника” (наказ Держкомстату та Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656).

В листі від 16.09.2021 р. № 6093/4/4.1-ЗВ-21 підсумовують, що зазначеним наказом не передбачено ведення типової форми первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника” для самозайнятих осіб та фізичних осіб – підприємців.

________________________________________

До відома

ВРУ ухвалила рішення відтермінувати подання юрособами інформації про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) та структуру власності на 9 місяців.

08.10.2021 року ВРУ прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Цей Закон змінить п. 4 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX, де терміни подання інформації про КБВ та структуру власності складатимуть вже один рік, а не 3 місяці від дня набрання чинності Положення про форму та зміст структури власності, яке затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163 (діє із 11.07.2021 року).

Напередодні сповіщалось, що Мін’юст не буде складати протоколи про адмінправопорушення через несвоєчасно подану інформацію.

Тепер прийнятий Закон повинен підписати Президент України та його треба встигнути опублікувати в офіційній пресі, аби із 11.10.2021 року не було підстав штрафувати керівників юросіб за несвоєчасне подання інформації про КБВ та структуру власності.

Платникам податків, починаючи із 01.10.2021 року треба використовувати оновлені:

– довідник № 105/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

– довідник № 105/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг, початок та кінець дії пільг із:

– ПДВ;

– податку на прибуток підприємств;

– акцизному податку;

– плати за землю;

– податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки;

– місцевих податків та зборів.

Майте на увазі, що звіт про суми податкових пільг з 2020 року скасовано. Тепер облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють на підставі інформації, наявної в поданих податкових деклараціях. Як правило, для цього затверджені окремі додатки до декларацій.

всі послуги

АССА DipIFR (rus)

ACCA DipIFR rus- Диплом з міжнародної фінансової звітності. Найвищий кваліфікаційний рівень по МСФЗ серед бухгалтерів, аудиторів і фінансистів

Вибираючи аутсорсинг, ви вибираєте компетентних фахівців, які зможуть грамотно і відповідально вести бухгалтерський облік в установленому порядку.

ФОП «єдинники»: за незбереження первинки сплачуватимуть штраф у 1020 грн

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, а їх показники повинні бути підтверджені первинними документами які

Виявлення контрольованих операцій
Підготовка пакета документації з ТЦУ
Підготовка звіту з ТЦУ
Консультування, розробка політики

ICFM

ICFM предлагает сертификацию и членство профессионалов в области финансового менеджмента. Программа ИСФМ состоит из четырёх направлений, все они были разработаны таким образом, чтобы быть полезными пользователям с различными уровнями знания и опыта. Программа учреждена Институтом Сертифицированных Финансовых Менеджеров Великобритании. (ИСФМ)

МСФЗ (Базовий курс)

Необхідність здійснення торгових та інших операцій між державами, а також співпраця з підприємствами з різних країн привели до необхідності встановити міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ).