Відкрито набір до групп навчання «МСФЗ для початківців»; «Право в Україні»; DipIFR rus; CIMA
📚👍🏻Стань кращим фахівцем, пройшовши навчання з професіоналами в Академії «Контінуа прогресіо»!
  • (044) 285-41-41, (050) 477-59-63

Підсумки тижня (огляд за 7 — 11 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області надало консультацію з питання можливості отримання відпустки без збереження заробітної плати декілька разів на рік.

За вимогами статті 25 Закону про відпустки певній категорії працівників, визначених в даній нормі, за їх бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати на термін, який не перевищуватиме кількість передбачених законодавством календарних днів. Наприклад: пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно (п. 6 ч.1 ст. 25 Закону про відпустки). Якщо при написані заяви на відпустку працівником буде вказано термін надання такої відпустки – 15 календарних днів, то у даного працівника в подальшому, до закінчення календарного року, виникає право на отримання в черговий раз такої відпустки строком до 15 календарних днів.

Щодо випадків надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін, визначених ч.1 ст. 26 Закону про відпустки, то така відпустка може надаватися працівникові за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Якщо при написанні заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати працівник вказує кількість календарних днів, яка менше ніж максимальна кількість, передбачена ч.1 ст. 26 Закону про відпустки, то у працівника виникає право на протязі календарного року на отримання при необхідності відпустки без збереження заробітної плати на невикористану ним кількість передбачених законодавством календарних днів. При цьому також необхідно узгодити дане рішення працівника з власником або уповноваженим ним органом.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Тобто він може бути більш ніж 15 календарних днів на рік.

В ситуації, коли тимчасова непрацездатність настала у період відпустки, тоді таку відпустку продовжують на кількість днів, протягом яких працівник відповідно до лікарняного листка був непрацездатний – нагадують в Мінекономіки із відсиланням до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки».

Сам по собі факт тимчасової непрацездатності не означає, що працівник може на свій розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, безпосередньо наступний за днем завершення тимчасової непрацездатності. Навіть при продовженні відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівника невикористана частина щорічної відпустки по закінченні зазначених обставин не використовується працівником самостійно, вона має бути надана. Цю частину відпустку надають шляхом видання роботодавцем наказу (розпорядження) на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви.

На цьому наголошено в листі Мінекономіки від 15.10.2020 р. № 3512-06/62457-09.

Також в міністерстві вказують, у випадку виконання умови щодо використання працівником у відповідному робочому році щорічної відпустки тривалістю 24 календарні дні, невикористану частину щорічної відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівника у даному випадку можна замінити грошовою компенсацією на підставі листка тимчасової непрацездатності, заяви працівника та наказу роботодавця про надання компенсації за невикористану частину відпустки.

Проте зважайте, якщо дата продовженої відпустки або дата наказу роботодавця про надання компенсації за невикористану частину відпустки припадає на наступний місяць після первинного надання щорічної відпустки, тоді розраховують нову середню заробітну плату згідно з Порядком № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати зазначеної компенсації.

В такому разі треба сторнувати суму відпускних, що припадають на дні тимчасової непрацездатності працівника, нарахувати лікарняні, та нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.

При обчисленні середньої зарплати для оплати часу продовженої відпустки або виплати компенсації треба врахувати лікарняні.

У Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області дали роз’яснення щодо можливого працевлаштування на роботу за сумісництвом.

Насамперед необхідно розглянути поняття «сумісництво», яке визначено Постановою № 245 та Положенням № 43.

Тож сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом.

Вище згаданими документами також встановленні обмеження на роботу за сумісництвом певних категорій працівників. При цьому керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами можуть запроваджуватися обмеження щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно вплинуть на стан їхнього здоров’я та безпеку виробництва. Ці обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Нормативними документами також встановлено обмеження тривалості роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств: 4 години на день і повний робочий день у вихідний. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови № 245).

На підприємствах інших форм власності працювати за сумісництвом можна більше, ніж установлено п. 2 Постанови № 245. Згідно з пунктом 4 Постанови №245, взагалі не мають права працювати за сумісництвом керівники держпідприємств, їхні заступники; керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності відповідно до Переліку робіт, які не є сумісництвом, наведеного в додатку до Положення № 43).

Відповідні роз’яснення Міністерство праці та соціальної політики України з даного питання також наводить в своїх листах № 243/06/186-08 від 08.08.2008 р. та № 294/13/116-10 від 16.09.2010 р.

Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред’явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт. Якщо робота за сумісництвом потребує спеціальних знань, роботодавець має право вимагати пред’явлення диплома чи іншого документа про набуту освіту або професійну підготовку. На підставі заяви працівника видають наказ про прийняття на роботу за сумісництвом. Оскільки трудова книжка працівника знаходиться за основним місцем роботи, відповідно запис до неї про прийняття на роботу за сумісництвом може проводитись за бажанням працівника за основним місцем роботи на підставі витягу з наказу про роботу за сумісництвом.

Також у разі прийняття на роботу за сумісництвом необхідно дотримуватися вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу

Звільнитися працівник-сумісник може на загальних підставах, тобто за власним бажанням, за угодою сторін, у разі спливу строку договору, з ініціативи власника тощо (ст.ст. 36, 38, 40, 41 КЗпП). Крім цього установлення додаткових підстав для звільнення працівників-сумісників можливе лише для державних підприємств у разі прийняття іншого працівника, який обійматиме цю ж посаду не за сумісництвом, або в разі обмеження на сумісництво у зв’язку з особливими умовами й режимом праці.

________________________________________

Податок на прибуток

Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, не може зменшити фінрезультат до оподаткування на суму збитку, визначеного у фінзвітності відповідно до правил бухобліку за період перебування його на спрощеній системі оподаткування.

Відповідний висновок містить ІПК ДПС від 19.05.2021 р. № 1910/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Товариство пояснювало, що розпочало будівництво багатоквартирного житлового будинку, на яке закуповується велика кількість будівельних матеріалів за кошти засновників товариства, які своїми внесками збільшили розмір статутного капіталу. В результаті чого виникли бухгалтерські збитки від господарської діяльності під час перебування товариства на спрощеній системі оподаткування. Після здачі об’єкта в експлуатацію буде здійснюватись продаж квартир, дохід від даної діяльності вже буде обліковуватись на загальній системі оподаткування.

Тому виникло питання щодо перенесення збитків минулих періодів під час перебування на спрощеній системі оподаткування при переході на загальну систему оподаткування.

Вимоги пп. 140.4.4 ПКУ передбачають, що фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. При цьому, якщо рядок 04 декларації податку на прибуток за звітний податковий рік має від’ємний показник, тобто виникає від’ємне значення об’єкта оподаткування, визначене у податковому обліку, платник податку має право формувати різницю, на яку зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток у наступних звітних періодах.

Проте, як з’ясувалося, ці норми не стосуються перенесення збитків при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.

________________________________________

Звітність

В Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками нагадали, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юрособи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює держреєстрацію.

До того, як буде затверджений ліквідаційний баланс, ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковому органу, ПФУ та фондам соцстрахування звітність за останній звітний період (абз. 2 ч. 7 ст. 111 ЦКУ).

По завершенню строку для пред’явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс (затверджують учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про ліквідацію юрособи), що включає відомості про склад майна юрособи, яка ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Коли вже проведено розрахунки з кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юрособи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юрособи, та забезпечує подання податковим органам (ч. 11 ст. 111 ЦКУ).

Тож ліквідаційна комісія або ліквідатор юрособи складає проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс. Надалі його подають до органу ДПС за основним місцем обліку платника.

Податківці констатують, що термінів подання податкового розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачено.

Аби не допускати порушень прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат впроваджено податковий розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».

В податковому розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначають інформацію щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат.

Тому податковий розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подають за необхідності призначити поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсію або матеріальне забезпечення, або страхові виплати та він містить виключно інформацію щодо таких осіб.

ДПС пояснила, коли ФОП – платники ЄП 1 – 3 груп, які мають основне місце роботи, подають Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП (далі – Декларація) та як заповнити графу 2 розділу 9 такого Додатку 1?

Нагадаємо, що ФОП, у т. ч. спрощенці, які мають основне місце роботи, звільнені від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального.

ФОПи у розділі 9 Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду показують суми нарахованого доходу застрахованих осіб та у графі 4 розраховують суми нарахованого ЄСВ. Загальну суму нарахованого ЄСВ за звітний період вказують у рядку «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1.

Значення рядка «Усього» графи 4 розділу 9 Додатка 1 переносять до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розділу VІІ Декларації.

Проте, як передбачено приміткою 8 до Декларації, Додаток 1 не подають та не заповнюють ФОП – платники ЄП 1 – 3 груп, за умови звільнення таких осіб від сплати за себе ЄСВ. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тому ФОП – платники ЄП 1 – 3 груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо ж роботодавець у звітному періоді ЄСВ нараховував та сплачував у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховував та не сплачував (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі ФОП зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної зарплати та відобразити у графі 2 розділу 9 Додатка 1.

Водночас за місяці, за які роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску у графі 2 розділу 9 Додатка 1 в паперовому вигляді проставляють прочерки, в електронному варіанті – поля залишають не заповненими.

________________________________________

Бюджет

На позачерговому засіданні уряду постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 р. № 548 вперше було схвалено Бюджетну декларацію. Бюджетна декларація на 2022-2024 роки – це бачення урядом бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ визначає основні бюджетні показники, цілі державної політики у відповідній сфері з показниками їх досягнення і є основою для складання проекту Державного бюджету на 2022 рік.

Серед іншого, документ містить розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.

Так, під час формування видаткової частини бюджетів на 2022 – 2024 роки буде враховано такі показники мінімальної заробітної плати:

– з 01 січня 2022 року – в розмірі 6 500 грн;

– з 01 жовтня 2022 року – в розмірі 6 700 грн;

– з 01 січня 2023 року – в розмірі 7 176 грн;

– з 01 січня 2024 року – в розмірі 7 665 грн.

Також передбачили, що розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки буде становити:

– з 01 січня 2022 року – 2 893 грн;

– з 01 жовтня 2022 року – 2 982 грн;

– з 01 січня 2023 року – 3 193 грн;

– з 01 січня 2024 року – 3 411 гривень.

У Бюджетній декларації видатки на 2022 рік на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозного розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС та прогнозного розміру мінімальної заробітної плати; працівників державних органів, суддів – на рівні 2021 року. Видатки на 2023 – 2024 роки на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозного розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС та прогнозного розміру мінімальної заробітної плати; для працівників державних органів, суддів – на рівні 2021 року.

Передбачається, що уряд буде спрямовувати зусилля на зміну підходів до формування фондів оплати праці, грошового забезпечення та суддівської винагороди, зокрема, шляхом «відв’язки» розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

ФСС інформує страхувальників, що 04.06.2021 р. набув чинності Наказ № 1066, яким затверджено низку документів щодо впровадження електронної форми листків непрацездатності. Крім того, цим наказом запроваджено перехідну модель роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності. Таким чином, вже в червні 2021 року деякі заклади охорони здоров’я почнуть роботу із формування та внесення медичних висновків про тимчасову непрацездатність до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.

Також у Фонді нагадують, що відповідно до Постанови № 328 затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього. Реєстр формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому.

Так, згідно цього Порядку листок непрацездатності – це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність в Електронному реєстрі листків непрацездатності формуватиметься листок непрацездатності у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Сформований листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінетах страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, але до дати закінчення періоду його дії не може передаватися до страхувальника як підстава для нарахування матеріального забезпечення. Сформований листок непрацездатності з причиною непрацездатності «вагітність і пологи» передається страхувальнику як підстава для нарахування матеріального забезпечення у день створення.

Враховуючи вищевикладене, листок непрацездатності, що формується у Електронному реєстрі листків непрацездатності, є такою ж підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, як і його паперова версія.

На період перехідної моделі, з 04 червня до 01 вересня 2021 року, лікарі закладів охорони здоров’я матимуть право видавати паперові листки непрацездатності, а також формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність з подальшою трансформацією їх у е-лікарняний.

У Фонді звертають увагу на те, що отримання е-лікарняного не впливає на процедуру призначення, розрахунку та виплати матеріального забезпечення. Комісія із соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію.

Також важливо, що Фонд прийматиме заяви-розрахунки окремо за кожним видом листків непрацездатності.

Матеріальне забезпечення по листкам непрацездатності, що продовжуватимуть надходити до роботодавців на звичайних бланках, необхідно оформлювати за формою заяви-розрахунку, затвердженою Порядком фінансування страхувальників.

Матеріальне забезпечення по е-лікарняним необхідно оформлювати за формою заяви-розрахунку, затвердженою Порядком фінансування страхувальників, з урахуванням наступного:

  1. У е-лікарняного відсутня серія, але йому автоматично присвоюється унікальний номер.
  2. В е-лікарняному оновились причини непрацездатності.

Додамо, що визначення причини тимчасової непрацездатності відбувається в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі категорії медичного висновку. Причини непрацездатності бувають:

– «Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві»;

– «Вагітність і пологи»;

– «Необхідність догляду за хворою дитиною»;

– «Необхідність догляду за хворим членом сім’ї»;

– «Необхідність догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за такою дитиною»;

– «Карантин, встановлений відповідно до законодавства»;

– «Протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства»;

– «Перебування у відділенні санаторно-курортного закладу»;

– «Тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу» (може бути із позначкою про зв’язок випадку тимчасової непрацездатності з професійною діяльністю пацієнта);

– «Перебування в самоізоляції, обсервації під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2».

Також у ФСС розглянули питання про алгоритм проходження е-лікарняного на підприємстві для призначення матеріального забезпечення застрахованій особі. Так, після формування е-лікарняного в електронному кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ, роботодавець відповідно до ст. 32 Закону № 1105 протягом десяти днів з дня закінчення періоду його дії призначає матеріальне забезпечення застрахованій особі. Для цього:

1) е-лікарняний друкується або залишається в електронному вигляді в кадровій службі або відповідальної особи кадрової служби (за рішенням роботодавця);

2) кадрова служба або відповідальна особа кадрової служби визначає страховий стаж застрахованої особи (пільги) та кількість календарних днів непрацездатності, що підлягають оплаті за рахунок коштів роботодавця та Фонду соціального страхування України. Зазначена інформація, за бажанням (або визначенням роботодавця), формується у паперовому вигляді або в електронному;

3) е-лікарняний, відомості щодо визначеного страхового стажу та кількості днів непрацездатності, що підлягають оплаті, передаються до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства;

4) комісія із соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію;

5) рішення про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства передає до підрозділу бухгалтерії підприємства, який нараховує матеріальне забезпечення;

6) бухгалтерією здійснюється розрахунок матеріального забезпечення на підставі е-лікарняного (за необхідності його паперової роздруківки) та рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Даний розрахунок записується в електронному або паперовому вигляді (за рішенням роботодавця) та відображається в бухгалтерських проводках;

7) заповнюється заява-розрахунок та подається до відділення Фонду за місцем обліку.

Фонд соцстрахування продовжує говорити про запуск електронних лікарняних. Звертаючись до працівників, у Фонді заявляють: з моменту, коли ви дізналися, що ваш лікуючий лікар сформував вам медичний висновок про тимчасову непрацездатність, ви маєте повідомити у будь-який доступний спосіб комунікацій вашого роботодавця про це. Всю необхідну інформацію про ваш е-лікарняний роботодавець зможе побачити у своєму Електронному кабінеті роботодавця на порталі Пенсійного фонду України.

А от на питання, чи потрібно роздруковувати е-лікарняний, щоб повідомити свого роботодавця про відкритий лікарняний, у Фонді відповіли: ні, роздруковувати е-лікарняний не потрібно. Також не потрібно більше приносити роботодавцю ніяких паперових підтверджень встановлення вам факту тимчасової непрацездатності.

Додатково у ФСС кажуть, що якщо роботодавець вимагає від працівника додаткової інформації про користування Електронним кабінетом роботодавця, то підлеглий можете надати йому наступні номери телефонів для надання консультацій:

  • про Електронний кабінет страхувальника (роботодавця) можна дізнатися, зателефонувавши на гарячу лінію ПФУ за номером: 0-800-503-753;
  • щодо оплати е-лікарняних роботодавцями можна дізнатися, зателефонувавши на гарячу лінію ФСС за номером: 0-800-501-892.

Фонд соцстрахування нагадує, що в Україні розпочинається перехід закладів охорони здоров’я на створення електронних медичних висновків замість видачі паперових листків непрацездатності. Для застрахованих осіб програмні засоби автоматично формуватимуть на їх підставі е-лікарняний – такий електронний листок непрацездатності не потребує дублювання на бланку та наділений повним переліком функцій паперової версії.

Е-лікарняні є підставою для отримання від Фонду соціального страхування України допомог по вагітності та пологах, а також по тимчасовій втраті працездатності, зокрема в разі хвороб або травм, самоізоляції від COVID-19, на період догляду за хворими дітьми і родичами, лікування в санаторно-курортних закладах тощо. Також за е-лікарняними роботодавці здійснюють оплату перших п’яти днів лікування хвороб або травм своїх співробітників.

На перехідний період до 01 вересня 2021 року створювати та вносити медичні висновки про тимчасову непрацездатність до Реєстру будуть окремі визначені заклади охорони здоров’я. Обіг паперових листків непрацездатності та призначення за ними матеріального забезпечення від ФССУ на цей період продовжуються. Зверніть увагу, якщо пацієнту було відкрито лікарняний на бланку, то його продовження аж до закриття має здійснюватись виключно у паперовому виді навіть у разі переходу лікарні на електронний формат.

Отримання е-лікарняного не впливає на процедуру призначення, розрахунку та виплати матеріального забезпечення від ФССУ.

Як і в разі паперового лікарняного листка, розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності складе від 50% до 100% середнього доходу застрахованої особи залежно від тривалості стажу, а розмір допомоги по вагітності та пологах – 100% середнього доходу.

Що змінюється для працівника?

Відтепер застрахованій особі, щодо страхового випадку якої сформовано е-лікарняний, не потрібно передавати його роботодавцю для отримання допомоги від Фонду соціального страхування України. Після оформлення лікуючим лікарем електронного медичного висновку (автоматично відбувається відкриття е-лікарняного), працівник має повідомити про це свого роботодавця будь-яким зручним обом способом, наприклад, телефоном. З цього моменту і пацієнт, і роботодавець матимуть інформацію щодо відкритого е-лікарняного в особистих кабінетах на сайті Пенсійного фонду.

Після закриття е-лікарняного, він стає підставою для призначення матеріального забезпечення і оформлення роботодавцем заяви-розрахунку (в разі допомоги по вагітності та пологах – одразу після відкриття).

Дата отримання коштів від Фонду за е-лікарняними, як і за паперовими, залежить від дати подання роботодавцем заяви-розрахунку за відповідним лікарняним до ФССУ.

Що змінюється для роботодавця?

Зміни торкнуться оформлення роботодавцем заяви-розрахунку за е-лікарняними працівників. Оскільки е-лікарняні не мають серії та видаються за оновленими кодами причин тимчасової непрацездатності, заяви-розрахунки за ними подаються роботодавцями окремо від заяв-розрахунків, сформованих за паперовими лікарняними листками.

Чи вносяться зміни до процедури призначення матеріального забезпечення?

Комісії із соціального страхування на підприємствах продовжують свою роботу та призначають матеріальне забезпечення як і раніше незалежно від виду лікарняного. Вони зберігають весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

________________________________________

Приватні підприємці

Як повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, фізособа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права віднести до складу витрат бухгалтерські послуги, надані на його користь іншим суб’єктом господарювання.

Річ у тім, що фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до складу витрат виключно витрати, визначені п. 177.4 ПКУ.

Ця норма містить перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособою – підприємцем. До зазначених витрат, зокрема, належать:

– витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

– витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування);

– обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;

– суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізособи – підприємця (крім ПДВ та акцизного податку, ПДФО з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми ЄСВ; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізособи – підприємця;

– інші витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

________________________________________

Контроль і відповідальність

Податковий контроль за відповідністю умов контрольованих операцій (далі – КО) принципу «витягнутої руки» здійснюють шляхом моніторингу КО, опитування з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) та перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки». При цьому моніторинг умов КО проводять шляхом аналізу звітів про КО, документації з ТЦУ, глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла) та звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, будь-яких інших інформаційних джерел, та шляхом отримання податкової інформації. Цього вимагає п. 39.5.1 ПКУ.

На реалізації цих норм Мінфін наказом 17.03.2021 р. № 158 виклав у новій редакції порядок проведення моніторингу КО.

Цілі такого моніторингу:

– встановити відповідність умов КО принципу «витягнутої руки»;

– виявити потенційні ризики ТЦУ;

– виявити ризики відсутності розумної економічної причини (ділової мети);

– провести аналіз ризиків заниження платником податків податкових зобов’язань;

– забезпечити контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів про контрольовані операції, документації з ТЦУ, глобальної документації з ТЦУ, звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній, повідомлень про участь у міжнародній групі компаній, додаткової інформації та/або обґрунтування, наданих платником податків на запит ДПС.

Також, аби встановити відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи контролюючого органу під час аналізу звітів, документації, майстер-файлу мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.

Тому наказом № 158 також оновлено порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань ТЦУ.

Рішення про проведення опитування приймають:

– під час аналізу звітів про КО, документації з ТЦУ, глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу), додаткової інформації та/або обґрунтувань поданих платником податків керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу;

– під час перевірки КО посадовою особою, яка проводить перевірку платника податків. У разі необхідності опитування платників податків, які є сторонами КО, яку перевіряють, рішення про опитування такого платника приймає керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу, який проводить перевірку.

Вказані зміни діятимуть із 11.06.2021 року.

________________________________________

Інше

Починаючи із 04.06.2021 року діють зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Вони внесені наказом Мінфіну від 29.04.2021 р. № 244.

По-перше, визначено порядок перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок.

По-друге, уточнено, що при зміні реквізитів рахунку за надходженнями, з якого необхідно здійснити повернення коштів державного та/або місцевих бюджетів, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, таке повернення (перерахування) здійснюють зі зміненого рахунку за надходженнями.

По-третє, повертають кошти, помилково або надміру зараховані до місцевих бюджетів непідконтрольних територій, з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка відповідні головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях за повідомленням органу ДПС (без відповідного погодження з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями).

________________________________________

До відома

Мінфін наказом від 19.03.2021 р. № 163 затвердив Положення про форму та зміст структури власності. Вказаний Наказ набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування.

Опублікований в газеті «Урядовий кур’єр» від 11.06.2021 року, тому запрацює із 11.07.2021 року.

Про це повідомила прес-служба міністерства.

Структура власності – офіційний документ, який для встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи в обов’язковому порядку надається держреєстратору.

Його готують в довільній формі та у вигляді схематичного зображення. В структурі власності показують всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Крім того, необхідно зазначати опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи.

Якщо відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чітко не відслідковуються за даними ЄДР, то до схематичного зображення необхідно також додати офіційні документи, що підтверджують можливість здійснювати такий вирішальний вплив.

Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднено за посиланням на офіційному вебсайті Мінфіну.

Звертаємо увагу, що Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX зобов’язав всі раніше зареєстровані юрособи подати держреєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) та структуру власності протягом 3 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Цей термін триватиме із 11 липня до 11 жовтня 2021 року.

Цим Законом також зобов’язали підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти держреєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати держреєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

В Мін’юсті відповіли, чи доведеться всім юрособам повідомляти про КБВ у 2021 році. Там констатували – подача відомостей про КБВ юрособи вперше очікуватиметься у 2021 році якраз після прийняття нормативно-правового акту, яким затверджено форму та зміст структури власності юрособи.

Враховуйте, що Мін’юст перевірятиме факти неподання інформації про КБВ.

Держстат повідомляє – інфляція на споживчому ринку у травні 2021 року порівняно із квітнем 2021 року становила 1,3%, а з початку року – 6,1%.

У травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,7%. Найбільше (на 14,5% та 6,8%) подорожчали фрукти і соняшникова олія. На 1,8-1,0% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, макаронні вироби, рис, масло, рибу та продукти з риби. Водночас на 17,5% подешевшали яйця, на 0,5% – овочі.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 3,9% зросли в основному за рахунок підвищення цін на природний газ на 14,6%.

Ціни на транспорт зросли на 0,7% в першу чергу за рахунок подорожчання проїзду в залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті на 3,0% та 1,7% відповідно, палива та мастил – на 1,0%.

 

Останні публікації

Підсумки тижня (огляд за 12 — 16 липня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Перехід на облік трудової діяльності в електронній формі та скасування обов’язковості паперових трудових книжок стартувало із 10.06.2021 року завдяки Закону №

З днем бухгалтера в Україні!

Володарі фінансів, королі дебетів і кредитів, вітаємо вас з вашим професійним святом! Нехай у вас все сходиться, нехай завжди все ладиться, нехай буде менше звітів,

Підсумки тижня (огляд за 5 — 9 липня 2021 р.)

Податок на додану вартість Нормами податкового законодавства передбачено відображення у податковій звітності з ПДВ операцій, здійснених платником податку, а не податкових накладних, які складаються за

Підсумки тижня (огляд за 22 — 25 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата Держпраці інформує про спільну з податківцями інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. У полі зору працівників

Підсумки тижня (огляд за 14 — 18 червня 2021 р.)

Праця і заробітна плата У Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці надали роз’яснення, чи правомірною є вимога адміністрації до працівників написати заяви