ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Кабмін постановою від 3 листопада 2021 року № 1141 привів у відповідність до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» норми Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Постанова передбачає, що підтримка купівельної спроможності винагород, компенсаційних та інших виплат, що сплачуються резидентами Дія Сіті працівникам та гіг-спеціалістам, забезпечуватиметься шляхом періодичного перегляду їх розміру.
Крім того, уточнено редакцію окремих норм Порядку проведення індексації грошових доходів, зокрема, для:
– осіб, які працюють/служать неповний робочий/службовий час;
– посадових осіб митної служби.
Так, у разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
Постанова № 1141 набрала чинності 09.11.2021 р.
На період відсторонення основного працівника на його посаду може бути прийнято за строковим трудовим договором іншого працівника, який отримав обов’язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Працівник, який уклав строковий трудовий договір, після закінчення строку відсторонення основного працівника підлягає звільненню. Про це інформує Держпраці.
При цьому Держпраці посилається на Касаційний цивільний суд Верховного Суду, який у своїй постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц зазначив: при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв’язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду) або виконанням певного обсягу робіт.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. У нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Отже, настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку.
В роботодавців продовжують виникати питання із застосуванням на практиці постанови КМУ від 01.09.2021 р. № 917, яка скоригувала порядок врахування премій при обчисленні середнього заробітку. Документ діє ще із 04.09.2021 року та змінив норми Порядку № 100.
Найбільше непорозумінь із нормою із абзацу 3 п. 3 Порядку № 100, за якою премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої зарплати враховують в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додають частину, яка визначають діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.
Мінекономіки у листі від 27.10.2021 р. № 4711-06/52043-07 вказує на те, що премію, нараховану за попередні місяці (періоди), включають до розрахунку середнього заробітку з місяця нарахування. Премія, нарахована за період, що перевищує місяць, відноситься частинами до заробітку місяців, кількість яких відповідає кількості місяців, за які така премія нарахована. Відлік таких місяців ведеться вперед від місяця нарахування премії.
У випадку, коли працівник звільняється у жовтні 2021 року, премія за квартал, яка нарахована в жовтні 2021 року, не враховуватиметься при обчисленні середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки, оскільки жовтень не відноситься до розрахункового періоду для нарахування компенсації.
Тут йдеться про ситуацію, коли, приміром, у жовтні нараховано премію за ІІІ квартал 2021 року, а розрахунковий період – з жовтня 2020 року по вересень 2021 року. Тоді, оскільки жовтень 2021 року не відноситься до місяців розрахункового періоду, суму премії не враховують при обчисленні середнього заробітку за розрахунковий період для обрахунку суми компенсації.
Починаючи із понеділка, 8 листопада 2021 року, роботодавців зобов’язали дотримуватися наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 р. № 2153 та постанову КМУ від 20.10.2021 р. № 1096.
Це призвели до того, що невакцинованих проти COVID-19 працівників держорганів та закладів освіти відстороняють від роботи.
В ГУ Держпраці в Одеській області пояснили алгоритм дій керівника для забезпечення подання працівниками документів щодо проходження щеплення, якщо працівники установи входять до Переліку № 2153.
Для початку треба письмово інформувати працівників про вимоги законодавства щодо необхідності щеплення.
Це може бути наказ щодо обов’язкового щеплення проти COVID-19 з посиланням на Перелік № 2153 та п. 416 постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236, з пропозицією/проханням до 5 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19.
Роботодавець має у такому повідомленні надати всю необхідну інформацію та сприяти проходженню профілактичного щеплення.
В наказі можна зробити зауваження, що якщо в зазначений строк працівник не надасть одного із зазначених документів, не проінформує роботодавця, що вже пройшов хоча б перший етап щеплення (отримав першу дозу вакцини), якщо він ухилитиметься від вакцинації, то із 8 листопада 2021 року його відстороняють від роботи без збереження зарплати.
Проте осіб, які мають абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень та надали медичний висновок про це – форму № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», не можна відстороняти від роботи.
З зазначеним наказом працівників ознайомлюють під розпис.
Письмове повідомлення може статися у пригоді, якщо працівник буде оскаржувати відсторонення, посилаючись на те, що не знав про необхідність надати документ про вакцинацію або довідку про абсолютні протипоказання до профілактичних щеплень.
________________________________________
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування націлена на боротьбу з мінімізацією ПДВ-схем.
Однак під блокування потрапляють і сумлінні платники ПДВ. З яких причин загрожує блокування податкових накладних та чиї податкові накладні потраплять до зони ризику, відповіли у ДПС.
Чому відбувається зупинка реєстрації податкових накладних по реальних господарських операціях
Так, дійсно мають місце такі випадки. Це зумовлене тим, що критерії ризиковості господарської операції визначаються автоматизованою системою, яка не завжди може враховувати особливості виробничої діяльності конкретних підприємств. Для прикладу, дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладним підприємствам, які надають послуги. Оскільки в них в структурі придбання – товари, а в структурі постачання -послуги, тобто спрацьовує так званий ризик «пересорту» або підміна товарних позицій.
Що робити для того, щоб запобігти блокуванню податкових накладних. Адже, наслідком є проблеми в розрахунках з контрагентами
Для уникнення призупинення реєстрації податкових накладних передбачений такий механізм як подання платником ПДВ Таблиці даних платника податку, в якому зазначаються коди УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг, які підприємством на постійній основі придбаваються/постачаються, з обов’язковим долученням відповідного пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність щодо реальності здійснення своєї господарської діяльності, забезпеченості необхідними обсягами майнових, трудових ресурсів, технологічним обладнанням і т.д. Після розгляду такої Таблиці даних платника і відсутності податкових ризиків Комісією податкового органу приймається рішення про її врахування, і надалі реєстрація податкових накладних щодо реалізації товарів/послуг за зазначеними у Таблиці даних кодах УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг не призупиняється.
Якщо Таблиця даних платника не врахована, що робити суб’єкту господарювання
Таблицю даних платника податку можна подавати декілька разів, обмежень немає. При цьому, для її врахування Комісією податкового органу необхідно усунути причини відмови, зазначені в попередньому рішенні.
Чому в Таблиці даних платника здебільшого не враховуються через «виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам»
Так, на практиці дійсно при неврахуванні Таблиці даних часто зазначається така причина. Суть в тому, що при розгляді Комісією ГУ ДПС, крім пояснення та копій документів, які долучає платник, аналізується наявна інформація в аналітичних базах ДПС на предмет забезпеченості платника основними фондами, засобами виробництва та трудовими ресурсами необхідних для здійснення виду діяльності, зазначеного суб’єктом господарювання в Таблиці даних платника, та реалізації товарів по зазначених кодах УК ТЗЕД/ДКПП (робіт, послуг) в обсягах, зазначених в податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН.
На сьогоднішній день дуже часто суб’єкти господарювання використовують значну кількість офісних, торговельних, складських приміщень, обладнання, транспортних засобів і т.д. на правах оренди, суборенди, позички. Також має місце придбання основних засобів або оренда від неплатників ПДВ, відповідно в ЄРПН ці операції відсутні. Якщо платником ПДВ по вищевказаних основних засобах не подано до податкових органів повідомлення за формою №20-ОПП про наявність у нього таких об’єктів оподаткування, то відповідно за даними ДПС у нього недостатньо основних засобів для здійснення господарської діяльності.
Зазначу, що відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну № 1588, суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку. Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Тому на практиці платники податків дуже часто не дотримуються вимог Порядку № 1588, тож і відповідно їм не враховуються Таблиці даних платника.
Який механізм повідомлення платника податків про віднесення його до переліку ризикових
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через Електронний кабінет у день прийняття такого рішення . У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як впливає на діяльність підприємства рішення про включення його до переліку ризикових. Чи не створює це якісь для нього перешкоди чи обмеження в господарських операціях
Звичайно, ні. Включення підприємства до переліку ризикових означає для нього лише посилений моніторинг його фінансово-господарської діяльності з боку податкового органу, адже підставою для винесення рішення про відповідність критеріям ризиковості були встановлені певні ризики в його податковій поведінці, направлені на мінімізацію податкових зобов’язань або його, або інших суб’єктів, участь в ланцюгах постачання схемного ПДВ. Тому після включення його до переліку ризикових основна маса господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг) проходить перевірку на їх реальність через механізм призупинення реєстрації податкових накладних з подальшим розблокуванням їх Комісією податкового органу. Адже встановлені ризики в діяльності платника можуть стосуватись якогось певного сегменту його господарської діяльності, по інших – в нього може бути все гаразд. Якщо платником надано відповідні пояснення та всі копії документів, які підтверджують реальність конкретної поставки, Комісія приймає рішення про реєстрацію податкових накладних.
За матеріалами ДПС.
________________________________________
ЄДИНИЙ ПОДАТОК
Державна податкова служба України в ІПК № 4032/ІПК/99-00-18-04-03-06 від 23.10.2021 р. розглянула питання щодо можливості надання платником єдиного податку третьої групи безвідсоткової поворотної фінансової допомоги іншій юридичній особі.
Першим податківцям задали питання чи підпадає надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги іншій юридичній особі під діяльність фінансового посередництва згідно з п. 291.5 ПКУ? На думку ДПС, діяльність юридичної особи з надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі має ознаки фінансового посередництва.
Другим податківцям задали питання, що якщо надання указаної допомоги єдинником підпадає під фінансове посередництво, то скільки раз на рік підприємство має право надавати іншій юридичній особі безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, щоб даний вид діяльності не підпадав під діяльність фінансового посередництва згідно з п. 291.5 ПКУ? На це контролери сказали, що у ПКУ не визначено поняття «разовість господарської операції» під час оподаткування доходів суб’єкта господарювання від здійснення господарських операцій. Будь-яка господарська операція, що спрямована на отримання доходу і проводиться суб’єктом господарювання самостійно або через свої відокремлені підрозділи є господарською діяльністю відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ.
Варто нагадати, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва (пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ).
В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що з 1 січня 2022 року є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.
Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.
Податківці звертають увагу підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп на необхідності завчасної реєстрації РРО чи програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.
________________________________________
ЗВІТНІСТЬ
Поради із заповнення уточнюючого податкового розрахунку надали в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
У випадку виявлення в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до податкового розрахунку помилки лише в реквізитах, які стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого ЄСВ, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводять коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий». Алгоритм описаний в абз. 5 п. 6 розділу V Порядку № 4.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указують «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
У свою чергу «Уточнюючий» податковий розрахунок при коригуванні сум ЄСВ заповнюють із використанням типів нарахувань 2 та 3.
Якщо в Додатку 1 до податкового розрахунку з типом «Уточнюючий» платник ЄСВ поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, які стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводять у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.
Коли ж в Додатку 1 до податкового розрахунку з типом «Уточнюючий» платник ЄСВ виключив відомості, які стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводять у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.
В ситуації, якщо платнику ЄСВ поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого ЄСВ стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до податкового розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формують та подають податковий розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у ньому проводять коригування реквізитів, які уточняють на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий», а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію.
Потім формують податковий розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників ЄСВ із використанням типів нарахувань 2 та 3.
Аби провести коригування треба сформувати та подати податковий розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників ЄСВ, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 податкового розрахунку. При цьому додатки, інформацію в яких не коригують, у рядку 06 не вказують та відповідно не подають.
В роз’ясненні Держстату 05.08.2021 р. № 19.1.2-12/36-21 викладено указівки із заповнення показників форми статзвітності № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці».
Форма № 1-ПВ (квартальна) уключає інформацію на дискретній основі, тобто окремо за I, II, III, IV квартали, складається із шести розділів.
За відсутності даних на підприємстві, установі, організації форма містить позначку однієї з причин у блоці «Інформація щодо відсутності даних».
Визначають показники форми № 1-ПВ (квартальна) відповідно до положень п. 1.2 та 1.3 глави 1 Інструкції № 286 та Інструкції № 5.
Усі показники розділу II форми № 1-ПВ (квартальна) стосуються категорій працівників, яких враховують в середньообліковій кількості штатних працівників згідно з п. 3.2 глави 3 Інструкції № 286.
У графі 2 розділу II форми № 1-ПВ (квартальна) містяться дані про кількість працівників, як працюючих, так і звільнених у звітному періоді, які були відсутні на роботі з причин, зазначених у пунктах 2 – 4 цього розділу (один раз за причиною).
Дані за показником щодо фонду оплати праці штатних працівників можуть бути більше або дорівнювати даним за показником щодо фонду оплати праці штатних працівників форми № 1-ПВ (місячна) (за місяці відповідного кварталу).
Показники щодо фонду основної зарплати, фонду додаткової зарплати містять дані про фонд основної та додаткової зарплат, складові яких визначено у п.2.1, 2.2 глави 2 Інструкції № 5.
Податківці нагадують, що форму податкового розрахунку та порядок його заповнення і подання затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.
В заголовній частині такого податкового розрахунку у рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску» позначкою «Х» вказують відповідну ознаку платника податків:
– 091 – роботодавець – якщо податковий розрахунок подає юрособою або ФОП, який використовує працю найманих працівників;
– 092 – бюджетна установа;
– 093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;
– 094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.
Однак ФОП без найманих працівників не нараховує (не виплачує) доходи застрахованим особам, проте подає додаток 4ДФ до податкового розрахунку. В ньому показують нарахування (виплату) доходів на користь ФОП, але тоді рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини такого розрахунку не заповнюють.
________________________________________
ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Як відбувається документальне підтвердження тимчасової непрацездатності за місцем роботи по сумісництву? Починаючи з червня 2021 року, у випадку формування для застрахованої особи листка непрацездатності програмними засобами Електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, такий листок непрацездатності повинен бути відображений в електронних кабінетах усіх страхувальників, з якими застрахована особа перебувала у трудових відносинах на момент настання страхового випадку, тобто і в електронному кабінеті роботодавця за сумісництвом. Про це йдеться у листі Фонду соціального страхування № 03/С-619з-798 від 27.07.2021 р.
Як вказують у ФСС, у випадку не відображення в електронних кабінетах страхувальників листків непрацездатності, сформованих програмними засобами Електронного реєстру, застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з Електронного реєстру, виданого територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій формі для кожного роботодавця окремо.
Отже, у випадку формування для застрахованої особи листка непрацездатності програмними засобами Електронного реєстру, надавати за місцем роботи за сумісництвом копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи, не потрібно.
Додатково ФСС повідомляє, що відповідно до пункту 30 Порядку № 1266, роботодавцю за місцем роботи за сумісництвом застрахованою особою надається довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково надаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
Варто нагадати, що за п.п. 15 та 16 Порядку № 328 інформація з Електронного реєстру листків непрацездатності, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, період і причину непрацездатності, надається тільки:
– особі, якої зазначені відомості стосуються;
– її страхувальнику – за період перебування особи у трудових відносинах із ним відповідно через електронні кабінети застрахованої особи та страхувальника на порталі послуг.
Також указана інформація надається територіальними органами Пенсійного фонду України у паперовій формі як витяг з Реєстру за усним зверненням застрахованій особі особисто.
У випадку формування для застрахованої особи електронного лікарняного не потрібно надавати за місцем роботи за сумісництвом копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Роботодавцю за місцем роботи за сумісництвом застрахована особа надає довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи, відповідно до п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати. Про це повідомляє Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України у листі № 03/О-878з-1047 від 12.10.2021 р.
Якщо застрахована особа здійснює підприємницьку діяльність та є фізичною особою – підприємцем, то інформація по листку непрацездатності буде відображатися у її кабінетах страхувальника та застрахованої особи на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, тому отримувати копії завірених електронних листків непрацездатності не потрібно.
У ФСС нагадали, що інформація по листках непрацездатності працівника відображається у кабінеті страхувальника на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. У випадку невідображення в електронних кабінетах страхувальників електронних листків непрацездатності, застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, виданим територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій формі для кожного роботодавця окремо.
________________________________________
ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ
Фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть самостійно визначити базу нарахування та відповідно розмір єдиного внеску (не більше максимальної величини бази нарахування та не менше розміру мінімального страхового внеску) лише за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Відповідне роз’яснення надали ДПС у ІПК від 01.11.2021 р. № 4139/ІПК/99-00-04-03-03-06.
До податкової звернувся платник податків, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем і є найманим працівником та просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо сплати єдиного внеску.
У ДПС пояснили, що згідно із п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Для ФОП-спрощенців ЄСВ нараховується на суми, що визначаються ними самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування та не менше мінімального страхового внеску.
Крім того, платниками ЄСВ є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
З 1 січня 2021 набули чинності зміни, внесені Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX щодо усунення дискримінації за колом платників, зокрема, ст. 4 Закону про ЄСВ доповнено частиною шостою, згідно якою ФОПи та особи які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть самостійно визначити базу нарахування та відповідно розмір єдиного внеску (не більше максимальної величини бази нарахування та не менше розміру мінімального страхового внеску) лише за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску.
Добровільна сплата єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, чинним законодавством не передбачена.
Суми помилково сплаченого ЄСВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Про це нагадує Головне управління ДПС у Харківській області.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, визначений у ст. 4 Закону про підприємництво:
– діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»;
– діяльність, пов’язана з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому КМУ порядку, а також діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій – також і повними товариствами;
– діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих або з додаванням (змішуванням) біоетанолу та/або біокомпонентів на його основі до вуглеводневої основи (бензинів, фракцій, компонентів тощо), здійснюється підприємствами, перелік яких визначається КМУ;
– діяльність, пов’язана з виробництвом біоетанолу, здійснюється суб’єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.
Наказом Мінфіну № 496 від 03.09.2021 р. затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку. Цей наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.
Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону про РРО зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку. ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі. Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші. Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.
Під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.
Зверніть увагу, що заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах. Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
________________________________________
ЗЕМЛЯ
Якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що розташоване на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики), не визначений, земельний податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території ( п. 284.3 ПКУ).
Для коректного застосування преференції, визначеної пп. 4 п. 297.1 ПКУ, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з об’єктами нерухомого майна передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ПКУ – пропорційно тій частині площі об’єктів, що передані в оренду (найм, позику). У такому випадку земельний податок нараховується пропорційно тій частині площі об’єктів нерухомого майна, що передані в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.
Таким чином для уникнення ризиків, пов’язаних з обчисленням податкових зобов’язань із земподатку, договір оренди (найму, позики) нерухомого майна має містити розрахунок пропорційності, за яким визначено розмір земельної ділянки, що передається в оренду з нерухомістю, розташованими на такій земельній ділянці.
Отже, звільнення, передбачене пп. 4 п. 297.1 ПКУ, поширюється виключно на площу або частку земельної ділянки, що використовується для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Джерело: ІПК ДПСУ від 08.10.2021 р. № 3808/ІПК/99-00-04-01-03-06
Уряд постановою від 03.11.2021 р. № 1147 ухвалив історичну для земельної реформи постанову «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (набере чинності з дня офіційного оприлюднення, станом на 8 листопада ще не набрала чинності).
Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об’єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки будуть оформляти за заявою (форму наведено у додатку 16 до Методики) як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (його форму наведено у додатку 17). Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок повинен оформлятися і видаватися протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
У разі подання заяви в електронній формі витяг або мотивована відмова у його наданні видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
Щодо оцінки за старими правилами, то КМУ установив: затверджена з урахуванням вимог п. 271.2 ПКУ до набрання чинності Методикою № 1147 технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, раніше одночасно існували три різні методики оцінки. Як наслідок, показники оцінки сусідніх ділянок могли дуже відрізнялися між собою. У громади була необхідність розробляти й затверджувати три різних види технічної документації. «Уряд уніфікував проведення такої оцінки, звівши все в одну методику. Тепер рада відповідної територіальної громади зможе затвердити НГО відразу для всіх земельних ділянок усіх категорій та форм власності на всій території громади за зрозумілими й прозорими процедурами», – підкреслив міністр.
Тепер нормативно-грошова оцінка визначається так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу та п’ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Іншими словами на кінцевий розмір НГО впливатиме те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об’єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місце розташування.
«Відтепер оцінка буде одразу на всю територію громади, а не на окремі «клаптики». Результати оцінки одразу по всій громаді потраплятимуть до Державного земельного кадастру і кожний бажаючий зможе отримати витяг про оцінку своєї ділянки швидко та без зайвих бюрократичних процедур», – резюмував Роман Лещенко.
________________________________________
КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
В ДПС відповіли, яку кількість штрафів застосовують при виявленні під час документальної перевірки порушення термінів подання кількох повідомлень за ф. № 20-ОПП: один штраф за всі порушення чи окремо по кожному такому факту.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП подають упродовж 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування і об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
У випадку неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, застосовується штраф на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи – 1020 гривень (п. 117.1 ПКУ).
При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, буде слідувати штраф на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи – 2040 гривень.
Отже, платник податків зобов’язаний подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Тому, у разі виявлення порушень термінів подання кількох повідомлень за ф .№ 20-ОПП, у т. ч. під час документальної перевірки, накладають штраф по кожному такому факту у розмірах, встановлених п. 117.1 ПКУ.
________________________________________
ІНШЕ
Тема інформування держави про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) продовжує хвилювати широкі кола підприємницької та бухгалтерської громадськості. І хоча напруга помітно спала після перенесення в останній момент крайньої дати першого подання інформації про КБВ на липень наступного року, питання продовжують залишатися. Зокрема – коли саме слід вперше подавати щорічне підтвердження про КБВ вже діючим юридичним особам.
Нагадаємо, що за ст. 17-1 Закону № 755 для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подають обов’язковий пакет документів.
І ось, на думку відповідних посадовців, підприємства та інші юридичні особи, які зобов’язані підтверджувати (оновлювати) відомості про КБВ та були створені (зареєстровані) до 28.04.2020 р., вперше будуть підтверджувати відомості про своїх бенефіціарів у такі роки:
– якщо відомості про КБВ були оновлені у період з 11.07.2021 р. по 31.12.2021 р. – вперше підтверджувати бенефіціарів слід у 2022 році;
– якщо відомості про КБВ були оновлені у період з 01.01.2022 р. – вперше підтверджувати дані бенефіціарів потрібно у 2023 році.
Якщо ж юрособа зареєстрована після 28.04.2020 р., то перше щорічне оновлення відомостей про КБВ у неї теж у 2022 році. Про це повідомляє Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Щодо документів, які слід подавати у рамках щорічного підтвердження, то вони наступні:
1) заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма № 6);
2) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
3) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
4) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
Нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 не перебувають на обліку в контролюючих органах, були зобов’язані до 31.03.2021 року, подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік.
Після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток і залежно від того, чи акредитоване таке постійне представництво як відокремлений підрозділ на території України, має як платник інших видів податків:
- продовжувати перебувати на обліку в контролюючих органах, – у разі коли йдеться про акредитований відокремлений підрозділ нерезидента, що має код ЄДРПОУ;
- бути знятим з обліку в контролюючих органах (за заявою, в установленому порядку), – у разі коли постійне представництво не акредитоване як відокремлений підрозділ нерезидента і обліковується за 9-значним реєстраційним (обліковим) номером платника податків, який присвоюється контролюючими органами.
При цьому, нерезидент може наділити повноваженнями зі сплати податку на прибуток підприємств свій зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ (філію, відділення, представництво тощо).
Відповідні повноваження і обов’язки можуть бути передбачені у положенні про відокремлений підрозділ, яке затверджується нерезидентом, або у довіреності на виконання тією або іншою особою представницьких функцій в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку.
Таким чином, Звіт та Повідомлення в Україні може подати особа, уповноважена на це нерезидентом. У розділі «Загальні відомості» Звіту та Повідомлення зазначаються реєстраційні дані такого нерезидента як платника податків в Україні.
Нагадаємо, раніше контролерами було розглянуто питання чи може Представництво сплатити податок на прибуток за Нерезидента та яким чином буде відображено 9-значний податковий номер Нерезидента при сплаті податку з рахунку Представництва, яке має власний 8-значний код ЄДРПОУ ( ІПК ДПСУ від 02.06.2021 р. № 2229/ІПК/99-00-21-02-02-06).
На це податківці радять наступне.
При заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3:
– друкується розділовий знак «;»;
– друкується реєстраційний (обліковий) номер платника податків – нерезидента, який присвоюється контролюючими органами (має 9 цифр).
Далі поля платіжки заповнюють так:
1 – службовий код («*»);
2 – код виду сплати («101» – сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);
3 – реєстраційний (обліковий) номер платника податків, за якого здійснюється сплата;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Додамо, що перевірки для встановлення ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, без взяття на облік, проводять відповідно до наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. № 774.
Перевірка діяльності нерезидента без взяття на облік у контролюючому органі проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II ПКУ з урахуванням особливостей, визначених пп. 14.1.193, п. 64.5, положеннями чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування, а підстави її проведення визначені пп. 78.1.22 ПКУ.
Для проведення перевірок ДПС використовуватиме як відомості отримані зі звітності інших платників, так і іншу публічну інформацію.
________________________________________
ДО ВІДОМА
В Держстаті повідомили, що інфляція на споживчому ринку в жовтні 2021 року порівняно із вереснем 2021 року становила 0,9%, а з початку року – 8,5%.
Таким чином, ІСЦ у жовтні 2021 року складає 100,9%.
Читайте статтю «Розмір індексації більший за суму підвищення: як обраховувати суму індексації».
В жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,1%. Найбільше (на 10,6%) подорожчали овочі. На 4,0-1,1% зросли ціни на сало, хліб, молоко та молочні продукти, масло, продукти переробки зернових, м’ясо та м’ясопродукти, яйця. Водночас на 6,6-1,6% подешевшали фрукти, цукор, соняшникова олія.
Зниження цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,9% відбулося за рахунок здешевлення електроенергії на 7,4%. Разом з тим відбулося підвищення цін на природний газ на 3,2%, утримання будинків та прибудинкових територій – на 1,6%.