Праця і заробітна плата
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/2290/18 виніс постанову від 28 жовтня 2020 року. Йшлося про скаргу комунального підприємства на дії державного виконавця. Підприємство просило скасувати постанову головного державного виконавця ДВС про арешт коштів боржника на поточному рахунку у банку, оскільки ці кошти призначені для оплати праці працівників боржника. Скарга мотивована тим, що дії головного державного виконавця ДВС порушують вимоги законодавства, оскільки не допускається накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку для виплати заробітної плати.
Верховний Суд підкреслив, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб’єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом використання для виплати заробітної плати. Відповідний рахунок, на кошти якого виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, що підтверджується листом боржника. При цьому судами не встановлено, а боржником не доведено, що зазначений рахунок належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, на кошти якого заборонено накладення арешту.
Нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» на банк покладений обов’язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому. Постанову виконано, що підтверджується листом цього банку. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт.
ВС зауважив, що згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов’язань щодо оплати праці. З цього вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов’язання з виплати заробітної плати в певному розмірі на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт у розмірі суми зобов’язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій не встановили, що боржник звертався до виконавця із заявою при виникнення в нього зобов’язання з виплати заробітної плати в певному розмірі. та не встановили, що він просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на вказаному рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам. За таких обставин Верховний Суд відмовив у задоволенні скарги.
Мінекономіки розробило черговий законопроект, який має переписати частину норм «застарілого» КЗпП. Цього разу мова піде про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів».
Передусім він пропонує альтернативний спосіб вирішення індивідуальних трудових спорів, залучивши до цього процесу медіаторів.
Процедура медіації здійснюватиметься за взаємною згодою сторін індивідуального трудового спору. Для цього сторони індивідуального трудового спору укладатимуть з медіатором (медіаторами) договір про медіацію.
Водночас оновлять строки звернення до місцевих судів за вирішенням індивідуальних трудових спорів.
Працівник зможе звернутися до місцевого суду з позовом про:
– вирішення індивідуального трудового спору, в тому числі щодо незаконного, на його думку, припинення трудового договору, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав;
– стягнення належних йому сум зарплати, гарантійних та компенсаційних виплат протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення.
Якщо сторонами індивідуального трудового спору була ініційована процедура медіації, однак мирова угода за її результатами не була укладена, вони зможуть звернутися з заявою про вирішення індивідуального трудового спору до місцевого суду у місячний строк, з дня отримання акту про відмову сторін від підписання мирової угоди, складеного медіатором (медіаторами).
Підприємства, установи, організації можуть керуватися Методрекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.
Вони допускають, виходячи з виробничих потреб, за погодженням з профспілкою або в колдоговорі встановлювати тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин на зміну. Однак не рекомендується продовжена тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Тому 12-годинний графік для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – виняткова міра і запроваджується, якщо виробничі й технологічні умови не дають змоги встановлювати робочий день нормальної тривалості.
При обчисленні стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховують дні, коли працівник був зайнятий в умовах, передбачених Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників цього виробництва, робіт, професій та посад.
Тобто, виходить, що чинні нормативні акти не заперечують 12 – годинного графіка роботи працівників в шкідливих умовах праці. При цьому для обчислення стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, треба відпрацювати не менше 80% часу робочої зміни.
За повідомленням ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
________________________________________
Податок на додану вартість
В ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадали про механізм сплати податкових зобов’язань з ПДВ із використанням електронних ПДВ-рахунків.
При поданні платником ПДВ уточнюючих розрахунків за попередні періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, для їх сплати до бюджету ДПС надсилає Казначейству реєстр платників ПДВ. В цьому реєстрі зазначають, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету. Робить такі дії ДПС не пізніше наступного робочого дня із дня подання таких уточнюючих розрахунків.
Отже, якщо подані уточнюючі розрахунки до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, то платники ПДВ повинні перерахувати необхідну суму на електронний рахунок.
Проте суму штрафів та пеню при поданні уточнюючого розрахунку, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, а також нараховану контролюючим органом штрафну санкцію та пеню сплачують до бюджету з поточного рахунка.
________________________________________
Податок на доходи фізосіб
Дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не оподатковують (п. 173.2 ПКУ).
У випадку із продажем протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, дохід оподатковують за ставкою 5%.
В свою чергу дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу оподатковують за ставкою 18%
Тому, якщо фізособа – резидент отримує дохід від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля, то він не оподатковується ПДФО. Натомість дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковують за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля – за ставкою 18%.
Водночас дохід, отриманий фізособою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковують за ставкою податку 5%.
Як інформує пресслужба ДПС, громадяни України – податкові резиденти, які працюють за кордоном, зобов’язані задекларувати отримані доходи (п.170.11 ПКУ). У той же час, для уникнення подвійного оподаткування укладено низку угод з іншими країнами. На сьогодні чинні більше ніж 70 двосторонніх міжурядових угод (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, це такі країни як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія, Вірменія, Білорусь, Грузія, Швеція, Норвегія, Латвія, Литва, Естонія тощо.
Ці договори, зокрема, передбачають, що податок з доходів, сплачений за кордоном, зараховується в зменшення податкових зобов’язань з ПДФО в Україні.
Тобто двічі з однієї суми податок сплачувати не потрібно!
До речі, для визначення права на пенсію Пенсійним фондом України може бути взято до уваги стаж роботи в іншій країні. Для зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном в державах, з якими укладено двосторонні угоди, громадянин України повинен офіційно (легально) працювати за кордоном (в деяких випадках не менш ніж певний період часу – рік) та сплачувати всі відповідні відрахування там, зокрема соціальний внесок.
До таких країн належать держави колишнього Радянського союзу і держави СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська федерація, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекістан), держави Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія), ближнього та далекого зарубіжжя (Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія тощо). Повний перелік країн, з якими укладені угоди розміщено на сайті Пенсійного фонду України.
Не сплачуючи податки, люди, що мають непрацюючих членів родини, перекладають фінансування соціальних виплат та забезпечення своїх сімей медициною, освітою, а також низкою інших послуг, на плечі тих, хто сплачує податки. Тому виконання своїх зобов’язань з декларування доходів – це чесність, перш за все, перед своїми співвітчизниками, наголошують в ДПС.
________________________________________
Єдиний податок
До 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовують платниками ЄП 2-4 груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які реалізують (п. 61 підрозділу 10 ПКУ):
– технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
– лікарські засоби та вироби медичного призначення.
Тому ФОП-платники ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, повинні застосовувати РРО та/або програмні РРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або повністю перейти на безготівкові розрахунки.
Через РРО та/або програмні РРО проводять усю суму виручки, отриману за такими договорами, тобто, як вартість товарів (робіт, послуг), так і суму отриманої винагороди повіреного агента.
Джерело: роз’яснення ГУ ДПС у Київській області.
________________________________________
Акцизний податок
Якщо підприємство планує здійснювати оптову торгівлю пальним з бензовозів, які обладнані технічною можливістю заправляти автотехніку, то корисним буде ознайомитися з міркуваннями податківців з цього приводу.
Чи необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального у разі здійснення торгівлі пальним через рухомий склад – бензовози?
У разі якщо підприємство має у власності або у користуванні місце (територію) де перебуватимуть бензовози, які є рухомими транспортними засобами, як ємності, що використовуються для зберігання пального у розумінні Закону № 481, в такому випадку, необхідно отримати ліцензію на зберігання пального, на таке місце зберігання.
У разі ж, якщо транспортні засоби бензовози використовуються виключно для переміщення пального по митній території України, без зберігання у них пального у певному місці (території), що перебуває у власності або у користуванні підприємства, в такому випадку ліцензія на зберігання пального не отримується.
Чи може вважатися оптовою торгівлею схема реалізації пального без місця оптової торгівлі шляхом відвантаження покупцю, юридичній особі – власнику автопарку, за його місцем діяльності, задля здійснення його комерційної діяльності на умовах договору поставки пального бензовозами з оплатою по безготівковому рахунку?
Оскільки пальне, яке планується заправляти у паливні баки автотехніки покупця, не призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а використовується для виробничого споживання, відповідно здійснення такого заправлення відповідає визначенню оптової, а не роздрібної торгівлі.
У разі заправки паливом декількох автомашин одного покупця слід виписувати та реєструвати окрему акцизну накладну на кожну заправку кожної автомашини покупця, чи одну загальну акцизну накладну на загальний об’єм відвантаженого палива за добу?
У випадку, якщо підприємство здійснює заправлення пальним техніки покупця з акцизних складів пересувних, перший примірник акцизної накладної може бути складений на загальний об’єм реалізованого пального за добу, окремо по кожному акцизному складу пересувному, та за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального, і зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних протягом трьох календарних днів з дня фактичного отримання пального.
Джерело: ІПК ДПСУ від 09.09.2020 р. № 3780/ІПК/99-00-09-03-01-06
________________________________________
Звітність
Якщо суб’єкт господарювання протягом бюджетного року змінив місцезнаходження (місця проживання), пов’язане зі зміною адміністративного району, тоді звітність із ЄСВ подають до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання). Про цей момент нагадали в ГУ ДПС у у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
Дані про взяття платника на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передають до ЄДР у день взяття на облік.
При зміні місцезнаходження (місця проживання) платника протягом звітного періоду, податківці рекомендують на дату подачі звітності та сплати ЄСВ перевірити інформацію щодо місця обліку.
Починаючи із 7 листопада 2020 року користувачі повинні використовувати лише кваліфіковані електронні підписи (КЕП).
Саме на це вказує п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про електронні довірчі послуги”, за яким ЕЦП та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані раніше, використовують користувачі електронних довірчих послуг, кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як КЕП та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Водночас до 31.12.2020 р. діє експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Його реалізують на виконання постанови КМУ від 03.03.2020 р. № 193.
Як повідомили в КНЕДП ІДД ДПС фізичні, юридичні особи і представники юридичних осіб, які є їх клієнтами, можуть створювати удосконалені електронні підписи і печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Строк чинності відповідних сертифікатів до 31.12.2021 р.
________________________________________
Готівкові розрахунки
Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадало, що обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, для виплати заробітної плати не встановлено. Але зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат.
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 тис. грн. уключно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи.
Так, цьому заборонено накопичувати готівкову виручку у касах підприємств понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат (п. 17 розд. II Положення № 148). Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (п. 18 розд. II Положення № 148).
________________________________________
Пенсійне і соціальне забезпечення
Сума компенсації втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, яку нараховують після звільнення працівника, – база нарахування ЄСВ. На це звернули увагу в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Пояснюють це тим, що суми нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, становлять базу нарахування ЄСВ.
Для осіб, які, зокрема, отримують зарплату за виконану роботу, строк виконання якої перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховують на суму, яку визначають діленням зарплати, виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована (ч. 2 ст. 7 Закону № 2464). Зазначений порядок поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нарахували зарплату за відпрацьований час.
Суму компенсації працівникам втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплати відносять до фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.8 розділу ІІ Інструкції № 5).
________________________________________
Приватні підприємці
Головне управління ДПС у Тернопільській області розповіло, що фізособа – підприємець як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інше) у готівковій формі іншій фізособі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати:
– договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг), складеними на його ім’я та фізособи – продавця (виконавця робіт, послуг);
– платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету;
– відомостями з податкового розрахунку.
Податківці також нагадали, що фізособи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 177.10 ПКУ).
Форма Книги та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів №481. Водночас у пп. 5 п. 6 відповідного Порядку встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.
________________________________________
Контроль і відповідальність
Держпраці інформує, що у грудні 2019 року посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування фізособи-підприємця з питання додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
За результатами заходу контролю складено акт, у якому зафіксовано порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП щодо допущення 5 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення податкового органу про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
За фактом використання праці 5 неоформлених працівників розглянуто справу та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, згідно з якою на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП на підприємця накладено штраф у розмірі 625950 гривень.
Не погодившись з таким рішенням, суб’єкт господарювання звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом. Cуд першої інстанції задовольнив позовні вимоги підприємця повністю.
Управлінням Держпраці було подано апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції підтримав позицію Управління Держпраці у Полтавській області та вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову підприємця до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Тому підприємцю доведеться сплатити 625950 гривень.
Держпраці інформує, що її Управлінням у Чернівецькій області прийнято постанову про накладення на приватне підприємство (суб’єкт господарювання спеціалізується на наданні приватних охоронних послуг) фінансової відповідальності за порушення вимог чинного трудового законодавства.
На підставі звернення громадян щодо неофіційного працевлаштування та невиплати заробітної плати, головні державні інспектори територіального органу Держпраці здійснили спробу проведення інспекційного відвідування з питань дотримання законодавства про працю у частині укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з найманими працівниками за місцем здійснення суб’єктом господарювання підприємницької діяльності. У ході проведення заходу отримали пояснення працівників.
Інспектори праці направили роботодавцю (за місцем реєстрацї в іншій області) вимогу щодо надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування. Суб’єкт господарювання проігнорував необхідність надання посадовцям Управління Держпраці інформації з питань, що є предметом заходу контролю. Таким чином, він створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування. Штрафна санкція, яку зобов’язаний сплатити підприємець за таке порушення, становить 80 тисяч гривень.
________________________________________
Інше
Виникло запитання про те, які мають бути дії суб’єкта господарювання, якщо в Електронному кабінеті не зазначена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого повідомлення за ф. №20-ОПП подавалось у паперовому вигляді. До того ж, у платника податків відсутній другий примірник з відміткою про його отримання. Чи буде за це застосовуватись відповідальність за неподання указаного повідомлення?
Податківці зауважують наступне: якщо в Електронному кабінеті суб’єкта господарювання не зазначена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого повідомлення за ф. №20-ОПП подавалось у паперовому вигляді, а у платника відсутній другий примірник з відміткою про його отримання, то такий платник має право звернутися з письмовою заявою у довільній формі до контролюючого органу за основним місцем обліку для звірки даних щодо подання повідомлення за ф. №20-ОПП.
При цьому за неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, встановлена відповідальність згідно з п. 117.1 ПКУ.
На 1 січня 2021 року запланований старт функціонування єдиного рахунку, який платник податків може за бажанням використовувати для сплати податків і зборів, інших платежів, ЄСВ. Його платники податків відкриватимуть у Казначействі на ім’я ДПС.
Порядок функціонування єдиного рахунка затвердили постановою КМУ від 29.04.2020 р. № 321.
Тепер же Мінфін розробив проект наказу «Про затвердження Порядку обліку руху коштів на єдиному рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Документ врегульовуються такі питання:
1) ведення єдиної картки за платниками, включеними до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
2) отримання, опрацювання та відображення в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС інформації Казначейства про рух коштів на єдиному рахунку;
3) формування повідомлень платникам про наявні помилки в реквізитах поля «Призначення платежу» розрахункового документу;
4) відображення в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС інформації, отриманої від платників через Електронний кабінет про уточнення реквізитів поля «Призначення платежу» розрахункового документу, за яким сплачено кошти на єдиний рахунок, та визначення напряму використання коштів на єдиному рахунку;
5) повернення коштів з єдиного рахунку платникам, яких не можна ідентифікувати та/або які не включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
6) генерування онлайн-інформації про зарахування коштів на єдиний рахунок та офлайн-інформації про помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання (зобов’язання з єдиного внеску) і пені, що надійшли на єдиний рахунок, за якими платник через Електронний кабінет уточнив належність платежу відповідному одержувачу та/або визначив напрям використання таких коштів;
7) формування контрольних ренкінгів платників за показниками (упорядкована інформація), які підлягають сплаті на бюджетні/небюджетні рахунки;
8) генерування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, на підставі якого Казначейством перераховуються кошти з єдиного рахунку на бюджетні/небюджетні рахунки.
Податківці пояснили, чи потрібно повторно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП підприємством за раніше поданими об’єктами оподаткування з огляду на зміни в частині принципу укрупнення інформації.
Вони відмітили, якщо не відбувалося змін безпосередньо щодо об’єктів оподаткування – у такому разі переподавати повідомлення за ф. № 20-ОПП не потрібно.
Як ми вже повідомляли раніше, наказом Мінфіну № 323 затвердили зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Зокрема, під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП має застосовуватися принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування. Наприклад, при подачі інформації про об’єкти оподаткування – офіс, склад, магазин, які розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, буде достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, перелічивши у найменуванні: офіс, склад, магазин.
Докладніше про те, що таке форма № 20-ОПП, у яких випадках її подають та як заповнюють; яку передбачено відповідальність за її неподання можна дізнатися з матеріалу «Повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» модуля Ситуації.
________________________________________
До відома
До 31 грудня 2020 року триватиме загальнонаціональний карантин по всій Україні, але вже без поділу територій України на кольорові зони.
Зміни запроваджені постановою КМУ від 11.11.2020 р. № 1100, яка набрала чинності 13.11.2020 р. (опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» від 13.11.2020 р. № 221).
Тому із 13 листопада діють нові карантинні обмеженні по всій території України, які раніше передбачалися для «помаранчевої» зони карантину. Зокрема, забороняються:
– масові (культурні, у т. ч. концерти, спортивні, соціальні, релігійні, рекламні тощо) заходи за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра);
– діяльність кінотеатрів та театрів з наповненістю кінозалів або залів понад 50% місць у кожному окремому кінозалі або залі;
– діяльність музеїв, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку 1 особа на 20 кв. метрів приміщення;
– регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння;
– дискотеки, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля;
– робота після 22-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
– діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також санаторно-курортних закладів та стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Мінсоцполітики);
– відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти;
– відвідування закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, спортивної та спеціалізованої мистецької освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;
– проведення закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації (однак є виключення);
– діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку 1 особа на 20 кв. метрів приміщення.
Додатково до обмежень, передбачених вище, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється приймання відвідувачів:
1) суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
2) у ТРЦ та інших закладах розважальної діяльності;
3) суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
– торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60% яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;
– провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
– торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;
4) спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.
Також під час карантину «вихідного дня» заборонена діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно– та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно. Діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом.
За повідомленням Державної служби статистики, індекс споживчих цін у липні 2020 року, відповідно до червня 2020 року, становить 101,0%.
Нагадаємо: індексацію проводять в тому випадку, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.